Ковельські пенсіонери освоюють комп’ютер
Дехто не може уявити собі життя на пенсії, поза колективом. Одні не хочуть полишати роботу, бо вважають: «сісти в хаті – життя скінчиться», а дехто навіть впадає у депресію, коли усвідомлює, що йому перевалило за шістдесят. А от 100 активних ковельчан не нудьгують, бо знайшли собі гідне заняття – вони вчаться… в університеті третього віку. Наймолодшому «студенту» – 56, найстаршому – за дев’яносто!
Вже восьмий рік у Ковелі діє університет третього віку для літніх людей. Як розповіла директор територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Ковеля Клавдія Савчук, його відкрито як соціально-педагогічну послугу людям поважного віку, адже, незважаючи на сивину, вони прагнуть вчитися, пізнавати світ, цікавляться багатьма новинками літератури та мистецтва, водночас хочуть покращити і своє самопочуття. Тож в університеті було відкрито чотири факультети. Мистецький очолила Марія Батраченко, яка за фахом філолог, основи медицини викладає Анатолій Соболєв (у минулому військовий хірург). Фізичну реабілітацію звалила на свої плечі Олена Клімашевська, заслужений майстер спорту, а соціально-правовий факультет очолив Віталій Подолянчук, колишній військовий офіцер.
– У 2011 році почав працювати ще один факультет – інформаційних та комунікаційних технологій, який охоче погодилася вести Тетяна Курбай, соціальний працівник нашого центру, – розповіла Клавдія Анатоліївна. – Знаєте, час біжить вперед і люди потребують комп’ютерних знань, тож за їхнім бажанням і відкрили такий факультет.
– А хто оплачує послуги викладачів?
– На утримання університету ми не витрачаємо ні копійки. Всі викладачі є волонтерами університету і працюють безкоштовно. Наш досвід почерпнули інші регіони України. Однак ми – єдині з таким солідним стажем.
У свій час ковельчани вчилися у сусідів-поляків, з якими співпрацюють. Адже у Хелмі та Влодаві вже давно діють такі університети.
– Користь від них велика, – продовжила керівник територіального центру. – По-перше, люди не відчувають себе самотніми, адже постійно спілкуються, разом проводять дозвілля (відзначають різноманітні пам’ятні дати, дні народження, новорічні свята), по-друге, почерпають знання на факультетах. Я не здивуюся, якщо вони першого жовтня (а саме тоді починається академічний рік) прийдуть з новими ідеями.
А з червня ковельські пенсіонери-студенти пішли на канікули. Розпочалося літо, і хто має сили – хоче погосподарювати на дачах, дехто зібрався поїхати в гості до дітей, або ж і десь відпочити на природі. Літо є літо…
Марія ДУБУК,
Волинська область
| Comments: |
