Щоб зняти квартиру, треба заплатити посередникам півтисячі гривень
Ріелторські агенції захопили ринок орендованого житла
Коли подруга попросила підшукати для її дочки-студентки квартиру у Луцьку – думала, що справа не хитра, справлюся за тиждень. Наївна! Виявляється, мене чекало стільки підводних каменів, що процес затягнувся на два місяці.
У четвер купила газети з оголошеннями і взялася вивчати ринок орендованих квартир. Виписала із десяток номерів мобільних телефонів.
– Ви здаєте квартиру? – поцікавилися у першого абонента.
– Так, через агентство нерухомості. А яка квартира вас цікавить? У нас великий вибір.
Чесно кажучи, спочатку і не в’їхала, при чому тут якесь агентство. Власниця приємного дівочого голосу на тому кінці стільникового була явно у доброму настрої, бо відразу пояснила, що із задоволенням підбере для мене будь-яку квартиру на будь-який смак у будь-якому районі. Але насамперед із ріелторською агенцією, яка допомагатиме мені у пошуках, потрібно укласти договір на 450 гривень. Лише опісля мені назвуть адресу орендованого житла, яке я зможу оглянути. Сума сплачується одноразово по факту в’їзду у помешкання.
Я попрощалася і взялася набирати інші виписані номери. Зі мною говорили Марії, Іри, Надії – і всі… з агенцій. Вони запевняли про величезну базу квартир, які «розбираються, як гарячі пиріжки», а тому мені варто поспішати із візитом до них та грошима. Як правило, для початку співпраці агентству сплачується 50 гривень –щось типу за консультацію. Лише опісля я отримую доступ до адрес тих квартир, які можна винайняти. Якщо жодна при огляді не підійшла, доведеться чекати, поки ринок не запропонує іншу. Основна сума за допомогу у підборі житла коливається від 400 до 800 гривень (якщо з’являється хороша квартира із дешевою орендною платою, агентство й собі накручує ціну за продаж наймачеві адреси такої вигідної «хати»). У якості «підсадної качки» брокери з агенцій розміщують у пресі та мережі Інтернет оголошення про винайм житла у престижному районі за «півкопійки». Насправді ж виявляється, що цю квартиру, «на жаль, щойно вже здали, але у нас є ряд інших за трохи більшою ціною».
Через якийсь час я почала плутатися у назвах агентств і їхніх «цікавих пропозиціях». Натомість впізнавала їхні номери мобільних телефонів. І зрозуміла, що в газетах із оголошеннями немає жодного особисто від власника. Посередники тепер окупували весь ринок орендованого житла.
– Коли в країні давалися іпотечні кредити і люди активно купували житло, агентства й собі мали чималенький заробіток, – розповідає колишня працівниця однієї із таких посередницьких фірм. – А потім сталася криза, і щоб хоч якось втриматися на плаву, згадали і за орендоване житло. Спочатку квартири, які здавалися, доводилося «перехоплювати» по газетах, а то й навіть на стовпах. А потім вже й самі власники до нас телефонували із пропозиціями. Адже з них гроші не беруться.
Отож, тепер вибудувана система, за якої безпосередні покупці і продавці послуги практично не мають шансів зустрітися напряму. Бідні наймачі знову у програші: мало того, що вони щомісяця сплачують від 1000 до 2500 гривень орендної плати, так ще й за інформацію тепер змушені платити посередникам.
Мирослава КОСЬМІНА
До теми
У Києві, наприклад, ріелторські агенції заробляють собі на «хліб з маслом» ще цікавіше. Зателефонувавши за оголошенням про оренду квартири, можна «поспілкуватися» із автоматом, який просить передзвонити на номер, який розпочинається із цифр 8 703… Якщо ви так і зробите, вас чекає приємна розмова із ріелторами за ціною… сексу по телефону. Адже тарифікація становить 9 гривень за 12 секунд(!).
| Comments: |
