Батюшка-хірург кожного хворого оперує з молитвою
Завідувач хірургічного відділення Путильської центральної районної лікарні Олег Корецький 17 років працює в медицині, з них 11 – служить у церкві. Чоловік стверджує, що з Божою поміччю ставить на ноги важкохворих. Свідчення цьому той факт, що жоден із його пацієнтів не помер під час операції. «Всі живуть і здравствують по сей день», – каже з усмішкою отець Олег.
Ще будучи хлопчаком, мріяв стати священиком, та життя внесло свої корективи – і він подав документи до медінституту. Після закінчення інтернатури став працювати хірургом.
– У лікарні відчув, що самого тілесного лікування не достатньо. Деяким пацієнтам потрібна й духовна допомога, тож прийняв рішення здобути духовні знання в Богословському інституті, – розповідає Олег Іванович.
Спочатку працював священиком у церкві села Плоска Путильського району, згодом його перевели на роботу в Киселиці. Нині лікар-священик проповідує Слово Боже у селах Киселиці та Рижа того ж району.
– Як встигаєте поєднувати обидві роботи? – не втримуюсь, щоб не запитати.
– Усе роблю з Божою поміччю, – посміхається. – Господь так керує, що у великі свята нечасто доводиться оперувати хворих. А коли й виникає така потреба, мене замінюють колеги. Допомагати людям потрібно завжди: чи то у релігійне свято, чи будній день. Скажімо, до мене приходять пацієнти з виразкою шлунка чи з кровотечею. Не допомогти людині – гріх і порушення лікарської етики.
Олег Іванович зізнається, що перед кожною операцією править Службу Божу та читає молебень за здоров’я хворого. Тим, хто потрохи виздоровлює, радить, які молитви потрібно читати, акафісти до святих, щоб організм добре окріп.
Лікар часто згадує нещасний випадок, який трапився з одним чоловіком: працюючи, той впав на бензопилу і вона впоперек розрізала йому живіт. Майже чотири години тривала операція. Все пройшло без ускладнень, і пацієнт одужав. Отець Олег називає це не інакше, як Божою ласкою.
– Нічого дивного в тому, що поєднуються дві такі професії, я не бачу, – щиро зізнається Олег Іванович. – У нас вже всі звикли до цього. Моя дружина, тобто матушка, лікар-терапевт. У будні дні я рятую людей від фізичного болю, а під час служби – від духовного. Цілитель Пантелеймон чи Агапій Києво-Печерський теж були одночасно і лікарями, і священиками. Вони вважали, що лікування лише тіла – півсправи, треба лікувати душу і тіло разом.
Цей мудрий чоловік не лише хворим та прихожанам віддає свої сили, а хоче ще залишити дещицю знань і для нащадків. Для цього пише книжку про історію Киселицівської церкви, де править.
– Прихід у нас невеликий, та на Великдень й інші свята буває більше сотні людей. Приємно, що мами за ручку ведуть маленьких діток до церкви. Проводячи Богослужіння, я відпочиваю душею, а тиха молитва та піснеспіви додають особливої сили та енергії творити добрі діла, – переконаний Олег Корецький.
Руслана ТАТАРИН,
Чернівецька область
| Comments: |
