У німеччині замість крашанок – шоколадні яйця
З житомирянкою Іриною Михалюк здобували разом фах журналіста. Правда, вона «осилила» лише два курси, а далі поїхала на заробітки у Німеччину. Влаштувалася на пекарню, працювала по 12 годин на добу. Згодом вийшла заміж за Райнера Мюе, народила сина, але й досі сумує за Україною. Чужина так і не стала домівкою, хоч там і створила сім’ю. Спілкуюся з подругою по Інтернету, тож поцікавилась, як відзначають Пасху у Німеччині.
«Різдво та Великдень – одні з моїх найулюбленіших свят, – пише Іра. – Вдома, в Україні, вони відзначались не так скромно, як тут. У нас завжди збиралися тітки, дядьки, двоюрідні сестри, брати. В хаті цілий день був гамір, співали, випивши чарку. А тут за святковим столом лише я, чоловік та синочок. Німці не дуже розуміють наші звичаї, а я намагаюсь зберегти часточку української культури. Хочеться теплу, щиру атмосферу, яка панувала в батьківській хаті, передати своїй сім’ї. Тут мене всі називають фрау Мюе, лише чоловік іноді може покликати по імені. Наш синочок знає дві мови. Ходимо до двох церков – української греко-католицької, громада якої є у місті Вюрцбургу, і до лютеранської, яка діє в нашому селі. Також двічі святкуємо Різдво та Великдень. З України мама передала мені лозовий кошичок та вишитий рушничок. Паску вмію пекти сама. Свяченим пригощаю знайомих. На щастя, недалеко живуть росіяни, з якими товаришую. У корінних німців великодні символи не такі, як у нас. Не освячують ні паски, ні ковбаси, ні писанок. Їх основні атрибути – шоколадні, керамічні яйця та зайчата. Це походить від легенди, за якою Великодній Заєць відкладає шоколадні яйця, а потім зайчиха і маленькі зайченята допомагають їх розмальовувати, прикрашати або загортати у кольорову обгортку. Ці яйця кладуть у великодній маленький кошик, прикрашають його стрічками та зеленою травичкою, а потім ховають. Діти мають знайти цей дарунок за вказівками дорослого «тепло» або «холодно».
По особливому вбирають оселю: на комоді, столі, підвіконнях або ж на меблях – всюди сидять керамічні зайці. А у вази ставлять вербові гілочки, прикрашені невеличкими різнокольоровими дерев’яними чи пластиковими яйцями. На дверях вішають пасхальний вінок. Якщо біля будинку ростуть дерева, то їх також прикрашають яйцями. Такого суворого посту, як у нас в Україні, німці не дотримуються. Головне – не пити спиртного та берегти свою душу від гріхів.
У Чистий четвер, який німці називають Зеленим, в оселі та на подвір’ї все прибирають і вимивають.
Найважливішим релігійним святом вважається Страсна П’ятниця. У них цей день є державним вихідним, щоб усі мали можливість піти до церкви і помолитися, працювати не можна. Обряду цілування плащаниці у лютеранців немає.
На Великдень ми всі троє одягаємо вишиванки і йдемо на українську службу Божу. Одного разу пощастило там зустріти чоловіка із Закарпаття, аж серце тьохнуло, коли почула українську мову. Наш священик каже, що на пасхальні літургії приходять і православні, адже світлий празник Великодня об’єднує людей різних віросповідань для прославлення Ісуса Христа».
Руслана ТАТАРИН
| Comments: |
