«Глодоський скарб»: Хвилююче свято у Луцьку
В арт-кафе “СТОП-КАДР” панувала воістину творча атмосфера. Стільки митців відразу тут ще не збиралося. Буквально вчорашня лауреатка Мистецької премії “Глодоський скарб” Мирослава Которович приїхала зі скрипкою, аби порадувати лучан високим мистецтвом музики, Емма Андієвська із Мюнхена привезла живе українське слово в прозі та поезії, заслужений артист України Тарас Компаніченко дарував пісні із гуртом “Козацька Хорея”, лауреат Шевченківської премії Михайло Слабошпицький вів концерт, представивши засновника Мистецької премії “Глодоський скарб” Григорія Гусейнова.
Як розповів головний редактор літературного журналу «Кур’єр Кривбасу» Григорій Гусейнов, ідея заснування Мистецької премії виникла після отримання ним Шевченківської премії за багатотомний твір “Господні зерна”. Премію він поклав у банк, а відсотки (і немалі) кожного року вручаються молодим митцям. Звісно, справа не в коштах.
Чому премія названа саме “Глодоським скарбом”? Тому, оповів романтичну історію Григорій Джамалович, що біля села Глодоси один хлопчина пас корів і знайшов у землі дороговартісні срібні та золоті монети. За свідому здачу скарбу державі йому належала частка, від якої хлопець відмовився. Тоді від імені держави йому запропонували: вибирай, що забажаєш. Підліток мріяв стати льотчиком. Попросив, аби посприяли його вступу в льотне училище. На державному рівні була дана обіцянка, яку успішно... не виконали. Проте хлопчина був настирливим і добився свого – він бачив землю з висоти авіалайнера і відчув міць крил.
Мабуть, саме тому і прийшла така назва до Мистецької премії Григорія Гусейнова.
Віталій КЛІМЧУК
| Comments: |
