Грати в карти – догоджати дияволу
«Стверджують, що грати в карти гріх. Але ж це просто гра. Що з цього приводу каже церква?» (Анна, Ковельський район)
Карти є чи не найбільш поширеним азартним захопленням: їх грають вдома і в поїзді, коли збираються великі компанії, а зараз ще й поширена комп’ютерна гра. З точки зору звичайної людини, це ніби просто гра. Однак з точки зору християнина – богохульна. Адже хулить головні християнські символи. Наприклад, «трефі» з ідиша перекладається як «нечисть». Цим словом називають в картярській грі Хрест. «Бубни» означає цвяхи, якими були пробиті руки і ноги Спасителя Христа, «піки» – це спис римського воїна Лонгіна, який пронизав ребра Господа. Масть «черви» хулить євангельську губку на палиці, якою змочували губи Спасителя. Слово «козир» походить від взятого з Талмуда слова «кошер» – жертвоприношення. Тож перш ніж взятися за колоду з картами, варто задуматися, яку жертву приносять картярі, коли кричать: «Козир!» Адже існує навіть вислів «Нечисть всіх мастей…» Тож карти – зовсім не безневинна гра, а своєрідна молитва сатані. Гра «в дурня» залишає в «дурнях» всіх учасників цього дійства, а біси цьому тільки тихенько радіють. Та й скільки зла матеріального, морального вона приносить! Люди втрачають своє майно, руйнуються сім’ї, відбуваються навіть вбивства…
Не викликає здивування використовування карт і у ворожінні. Тому люди мають задуматися, чи варто грати в карти. Віруюча людина навіть не буде зберігати їх вдома. А тим більше – грати в підкидного…
Ієрей Олександр CАНДЕР,
Старовижівський район,
Волинська область
| Comments: |
