Хрест вкинули у річку
На литий чавунний хрест у річці Іква, що протікає біля села Війниця Млинівського району, випадково натрапили рибалки. Показали місцевим старожилам, а ті засвідчили, що це, дійсно, хрест із війницького храму. Як він потрапив у річку, теж зрозуміло – у 1960 році, коли партійці за одну ніч перетворили церкву зі святині у зерносклад. Відтак хрест вирішили помістити на постамент. 1884 року у селі на кошти прихожан було збудовано дерев’яну церкву. Назвали її в ім’я Святої та Живоначальної Трійці. Гарно облаштували внутрішньо та зовнішньо. Здавалося: ось так, чепурно та велично, храм простоїть не одне століття. Втім, час розпорядився по-іншому.
У роки Першої світової війни церкву спіткало нещастя – пожежа. Те, що не зотліло у вогні, місцевий люд згодом розібрав і використовував для особистих господарських потреб. У числі вцілілих предметів опинився й хрест із розп’яттям. Його місцеві парафіяни поклали у схованку – мовляв, до кращих часів, коли вознесеться на війницькій землі новий православний храм.
Такі часи настали через два десятиліття – у 1936 році на старому фундаменті звели нову церкву. Повернули до неї (на місце перед вівтарем) й хреста – як нагадування про храм-попередник.
Хрест слугував людям аж до 1960 року, до того весняного дня, коли і у Війниці зчинилася безбожна вакханалія. За наказом комуністичної влади Свято-Троїцьку церкву закрили, а перед тим, за одну ніч, до останку спустошили. Частину майна вкинули у річку. З-поміж іншого, як з’ясувалося, там опинився і пам’ятний хрест.
Пізніше у храмовому приміщенні місцевий колгосп обладнав зерносклад. Потім тут відкрили картинну галерею. А вже на зорі української незалежності у відновленій Свято-Троїцькій церкві знову залунала молитва. Велично вона звучить й понині. Разом з молитвою до храму повернулося й чимало культових речей, які зберегли прихожани. Повернувся, за волею Божою, на своє первісне місце й хрест – його, як живого свідка історії, увіковічили у постаменті на церковному подвір’ї.
Сергій Новак,
Рівненська область
| Comments: |
