Несподіваний “подарунок” війни.

Коли Катерина Омелянівна Жук поралася по господарству, обробляла город, садила і копала картоплю, навіть не підозрювала, який страшний сюрприз причаївся на її подвір'ї.

На початку сорокових років село Седлище було районним центром нинішнього Старовижівського району. Тож не дивно, що в роки Великої Вітчизняної війни за цей ключовий населений пункт точилися запеклі бої. Старожили згадують сорок четвертий рік. Німці відступали, все знищуючи на своєму шляху. І мирне селище піддалося жорстокому бомбардуванню. На село були скинуті потужні авіабомби. Одна з них впала на ділянку, де тепер знаходиться обійстя Катерини Омелянівни. З того часу пройшло шістдесят сім років...

В цей звичайний зимовий день, 10 грудня цього року, ніщо не віщувало лиха. Господиня з господарем, за звичаєм, зранку поралися по господарству.

Чоловік на своєму городі, поруч з хатою, вирішив припнути коня. Коли почав забивати металевий шкворінь в землю - щось глухо дзенькнуло. Господар взявся за лопату. Коли ж прокопав заледве п'ятдесят сантиметрів з жаху заціпенів. З землі показався хвостовий стабілізатор багатокілограмового чудовиська.

Німецька авіабомба вагою в п'ятсот кілограм, визначили сапери, що прибули з Луцька 15 грудня, і зізналися, що з такою небезпечною знахідкою їм ще працювати не доводилося.

Селяни з острахом і хвилюванням очікували завершення розмінування. А поки воно тривало, Катерина Омелянівна з сусідами поспішила до храму. Місцевий священик, протоієрей Ігор Тимощук відслужив молебень.

Щиро молилися Седлищани, благаючи в Бога заступництва і благословення саперам у їхній нелегкій праці.

На щастя все минуло благополучно. Авіабомбу вивезли і підірвали в місцевому кар'єрі.

Люди ще не можуть оговтатися від страшної, надзвичайної події, що сколихнула мирне сільське життя.

Фермер Микола згадує:" Скільки років, на прохання господині обробляю цей город, коли подумаю над чим, ледь не торкавшись, проходили плуги трактора, волосся стає дибки." А сельчани міркують:"Не інакше, як Божа милість оберігала село. Тоді, в роки війни, і сьогодні, в мирні спокійні дні Господь відвернув страшне лихо."

Дійсно, чи не чудо, що потужна авіабомба з радіусом враження в два кілометри, в зведеному стані стільки років спокійно пролежала в центрі села.

До речі старожили стверджують, що це не останній відголосок війни. Десь в Седлищі чекає свого часу ще одна потужна авіабомба.

Священик Олег Симонович

• Нравится
•