Отаман Чайка – «поляк з українською групою крові»
Збройна боротьба за українську державність продовжувалася і тоді, коли судилося торувати земний шлях Кобзареві. А провідником став… поляк за національною приналежністю, козацький нащадок, уродженець історичної Волині. Він – і Міхал Чайковський, і Мехмед Садик-паша, й отаман Чайка, генерал Османської імперії. Про феноменальну і парадоксальну постать, яка зуміла бути попереду свого часу – новий роман Івана Корсака “Отаман Чайка”.
Небагато прозових полотен, написаних так натхненно, коли витворений письменником художній світ віддзеркалює зафіксовану історичну правду. “Отаман Чайка” своїми основними сюжетними лініями виводить на спільний трагіко-драматичний шлях український та польський народи у дев’ятнадцятому столітті. Водночас “Отаман Чайка” – це роман-сповідь. Головний герой у внутрішніх монологах розтаємничує найсокровенніше, те, про що рідко коли говоритиме вголос у чиїйсь присутності. Де б не довелося перебувати, крізь які випробування не проходити, рятівним для нього ставав образ рідного краю. У критичні, екстремальні миттєвості, коли вкотре болісним запитанням щеміла дилема “Хто ти?”, він повертався в атмосферу дитинства. Михайло Чайковський залишився вірним своїй дитячій мрії до останнього подиху. І зрештою, навіть завершивши життя власноруч пущеною кулею, він виявився переможцем.
Своїм романом “Отаман Чайка” Іван Корсак повертає із забуття ще одне ім’я, уже записане на скрижалях вітчизняної та й світової історії. Хоча, звісно, ця постать нерідко характеризується полярно протилежними оцінками. Письменник на основі скрупульозно вивчених фактів створив образ феноменально багатогранної особистості, делікатно розтаємничуючи сокровенні, інтимні сторінки життєпису Михайла Чайковського.
Автор зумів проникливо мовити про незбагненний космос забутої, упослідженої, “маленької” людини (книги “Покруч”, “Тіні і полиски”), повернути в нашу національну свідомість постаті лицарів-подвижників (“Імена твої, Україно”, “Гетьманич Орлик”, “Таємниця святого Арсенія”, “Тиха правда Модеста Левицького”, “Капелан армії УНР”), цього разу в романі “Отаман Чайка” “реінкарнував” яскраву і трагічну особистість, яка єднає польський та український народи, котра по суті здобула свою перемогу після фізичної смерті. Адже ідеали Михайла Чайковського вже самим фактом свого державного існування втілюють у життя громадяни двох дружніх європейських країн – України та Польщі.
Віктор Вербич,
м. Луцьк
| Comments: |
