Наркобізнес за гратами
«Горбатого могила виправить» – цей крилатий вислів якнайкраще підходить для мешканця села Підгайці Луцького району Ігоря К. У 27-літньому віці молодика засудили уже вдруге – на 10 років. Здається, достатньо часу, аби переосмислити своє життя. Але чоловік буквально одразу отримав ще один строк за організацію чергового злочину.
На початку цього року працівники Ягодинської митниці, керуючись інформацією Волинського управління Служби безпеки України, затримали Олександра С., який в автобусі «Варшава-Рівне» перевозив двохсотграмовий пакунок порошку з вмістом психотропної речовини – амфетаміну. За цим буденним, на перший погляд, фрагментом роботи обох відомств ховалася інтрига. Так розпочалося полювання на наркоділка, який вершив свої справи, сидячи на нарах. Незважаючи на те, що за організацію та участь у розбійних нападах Ігоря ізолювали від суспільства, він лишився в «авторитеті» серед своїх дружків: дехто зі знайомих просто боявся його, хтось мав борги. Тож коли після оголошення вироку у березні 2010 року його відправили у Сокальську виправну колонію, обжи-вшись на новому місці, уже влітку він вирішив взятися за старе.
Діставши мобільний телефон (річ заборонена для користування засудженими), почав надзвонювати дружкам, аби організувати поставку в Україну амфетаміну. До наркобізнесу Ігор мав пряме відношення й раніше, але тоді, як-то кажуть, спійманий за руку не був. Та й спільники лишилися на волі. Отож, на нову пропозицію Ігоря й зголосився Олександр С. До речі, гроші на закупівлю амфетаміну йому передала жінка Ігоря, яка також чітко виконувала усі телефонні настанови засудженого чоловіка, хоча й не була у курсі його справ.
Після затримання у Ягодині Олександр потрапив у руки працівників СБУ. Ос-кільки злочин навіть через статус організатора (кращого алібі, ніж «відсидка», годі й вигадати) мав дещо специфічний характер, то оперативники вирішили відстежити подальший шлях просування амфетаміну. Для цього вони розробили багатоетапну операцію.
Отож, зрештою, Олександр повідомив Ігорю, що виконав замовлення, а разом з амфетаміном привіз із Польщі куплену практично задурно машину, яка могла б знадобитися для справ у майбутньому. «Шеф», у свою чергу, надав подальші інструкції: наказав залишити машину відчиненою поблизу одного з будинків по вулиці Гулака-Артемовського у Луцьку й закласти туди ж амфетамін. Практично одночасно Ігор зателефонував своїм ровесникам Андрію С. та Сергію С. (хлопці вели справи з ним ще у 2004-2009 роках – навчаючись у столичному авіаційному університеті, возили з Луцька у Київ посилки з наркоречовинами). Їм було наказано забрати пакунок з психотропною речовиною із автомобіля. Друзі у призначений час з’явилися на місці й, зрозуміло, теж не оминули зустрічі з оперативниками СБУ. А Ігор продовжував дзвонити. Він наказав Андрію заховати пакет з амфетаміном у коробку з-під чаю і віддати на тимчасове зберігання сусіду із села Підгайці Луцького району Юрію В. Як встановили оперативники, останній не був посвячений у справи наркоторгівців. Але з Ігорем теж спілкувався неодноразово, передавав йому через рідних дефіцитні на зоні цигарки та каву. Тож коли Андрій приніс йому коробку від чаю, думав, що згодом її потрібно буде якось доставити у Сокаль.
Фінальним акордом операції став обшук «житлового місця» самого «шефа». Під матрацом його ліжка виявили справжній переговорний пункт за зонівськими мірками: мобільний телефон та п’ять сім-карток різних операторів.
Ігор, не відсидівши ще й року з першого строку, разом зі спільниками знову опинився на лаві підсудних. У підсумку організатору злочину тепер належить відсидіти 12 років. Олександр С. проведе за гратами п’ять років. Таке ж покарання призначили і для Андрія С. та Сергія С., але з відстрочкою на три роки.
Сергій КРАЙВАНОВИЧ,
Волинська область
| Comments: |
