Музеї під одним дахом
Колись урочище Лопатень, що в Ківерцівському районі Волині, було пов’язане лишень з тим, що тут з 1967 року діяв музей партизанської слави.
– У цьому лісі в роки Великої Вітчизняної війни стояв загін Медведєва, було створено музей, який відвідала не одна тисяча людей. Звичайно, можна по-різному ставитися до тих подій, але я завше наголошую, що в роки війни була така сторінка в історії. І хто б не приїжджав, завжди із задоволенням оглядає це місце, яке з 2008 року відродилося вдруге, – сказала Валентина Шульгач, директор музею (журналісти тут мали змогу побувати завдяки депутатам Волинської облради від БЮТу). – По-перше, нас віднесли до комунальної власності і нами тепер опікуються ківерцівські депутати. Крім того, ця територія набула подвійного значення, адже на першому поверсі приміщення організовано музей історії Волинського лісу, а на другому – такий же, тільки партизанської слави. У новоствореному зібрані матеріали про лісову галузь ще із стародавніх часів, княжої та литовсько-польської доби до володіння цими землями князів Острозьких. А ліси у нас і справді багаті (відомо, що до Другої світової війни Волинь була заліснена всього на 17 відсотків, сьогодні – на 32).
Отож, пані Валентина тепер виконує обов’язки двох директорів: коли є групи екскурсантів, то розповідає їм і про партизанський рух, і про музей волинського лісу. Всім показує й впорядковану територію, на якій розміщені не тільки землянки партизанів, колишні операційні, різноманітні альтанки для відпочинку, джерела та водойми, але й хату лісника ХIХ століття. Отаке собі поєднання двох музеїв. Прикро тільки, каже директор, що інколи після вихідних відпочиваючі залишають тут купи сміття. Двом працівникам музею хоч плач від такого видовища. Але за три роки люди все ж трохи привчилися викидати непотріб у смітники, а не жбурляти його де попало.
Марія ДУБУК,
Волинська область
| Comments: |
