Минулої неділі Волинське відділення Союзу українок відзначало ювілейну дату – своє 20-річчя. Правда, статут цієї організації був затверджений ще 1927 року, але з приходом совєтів на західно-українські землі усі громадсько-патріотичні організації були заборонені. І коли 1991 року над Україною замайорів синьо-жовтий стяг, союзянки знову відновили свою діяльність.
Фактично від дня відновлення і до сьогодні незмінним керівником волинського відділення залишається Любов Ганейчук. Вона зуміла об’єднати і надихнути до нелегкої праці ще багато таких самих сподвижниць. Не дивно, що на святкування до луцького Палацу культури привітати ювілярок прийшло багато гостей і не лише з Луцька. Вшанувати працю своїх колег приїхала й народний депутат України, голова Союзу українок Лілія Григорович. Союзянок відзначили почесними грамотами, їм вручили грошові нагороди й подарунки. Особливою для Любові Ганейчук є нагорода від Волинської єпархії Київського патріархату – орден Георгія Переможця. За 20 років волинськими союзянками й справді зроблено чимало роботи. Варто відмітити, що саме вони були ініціаторками створення капличок у луцьких лікарнях, першими відзначили свята св. Миколая, День матері, що тепер вже стали традиційними. Чимало зусиль докладено цими невтомними жінками, аби зберегти українські традиції і в нашому війську, тому не дивно, що їхня співпраця з військовими частинами й військовим ліцеєм переросла у дружні стосунки. Поки є такі українки, доти й бути Україні. Одна із них, волинська поетеса Сіма Кордунова, до глибини душі пройняла присутніх у залі, читаючи поему про долю наших жінок, які перенесли чимало випробувань, але, як наголосила вона, «я по волі Божій – українка і мене не можна розтоптати»!
Ольга ЖАРЧИНСЬКА,
м. Луцьк
Comments: |