Паперова фабрика в селі Чижівка за кільканадцять кілометрів від Новограда-Волинського – одне з найстаріших підприємств Житомирщини (заснована більше ста років тому). Всі роки своєї діяльності, будучи і державною, і приватною власністю, не просто трималося на плаву, а й нарощувало свою потужність. От і цього року чижівських паперовиків відзначили в районі за продуктивність, а також за новацію: успішне впровадження виробництва паперу із соломи.
Проте, вже під’їжджаючи до прохідної «Чижівської паперової фабрики», насторожився: на підприємстві панувала тиша. Лише віз із соломою виїжджає… з території на вулицю, а повинно бути навпаки: сировину не вивозять, а ввозять. У чім річ? Відповідь банальна: віднедавна фабрика не працює – прийшов наказ із Києва (від власника) роботу зупинити, а саме підприємство виставити на продаж. Голова правління ВАТ без особливого настрою сприйняв мій візит. Але про новацію розповів. Виявляється, саме він, Анатолій Мистецький, був головним ініціатором упровадження на фабриці, яку очолив шість років тому, устаткування для виробництва паперу із соломи.
– Було тоді скрутно із сировиною, – розповідає Анатолій Львович. – От у мене й виникла ідея із соломою. Адже саме з неї колись виробляла наша фабрика свою першу продукцію. У нас же цієї сировини вистачає. До речі, солома за вмістом целюлози нічим не поступається деревині і папір з неї виходить найвищого ґатунку. Але щоб утілити ідею в життя, довелося все самотужки конструювати, починаючи кресленнями й закінчуючи збиранням лінії. Ми практично першими в Україні створили своєрідний міні-завод для виробництва паперу із соломи, розрахований на 10 тонн сировини. Отримали на нього два патенти в Україні на дослідну модель. Вони лягли в основу як першоджерела. Після цього впродовж 18 місяців тривала перевірка, й за вісьмома ознаками було визнано винахідницький рівень, світову новизну та промислову здатність. Нам дали право патентуватися у 140 країнах світу.
Патенти прибуток приносять?
– Поки що тільки витрати. Але в Челябінську (Росія) вже збираються зробити сім дослідних установок. З’явились бажаючі також і в Україні. Якщо умовно такий міні-завод коштуватиме один мільйон доларів й продаватиме свою продукцію на фабрику умовно за 100 кілометрів, навіть за мінімальною ціною, а купуватиме солому за максимальною, то таке підприємство може окупити себе всього за один рік.
Чому ж ваша фабрика зупинилася? Може, зі збутом були проблеми?
– Та ні, збут ми налагодили. Наша продукція (картон, папір для гофрування, обгортковий папір) користувалася попитом у Києві, в основному для пакувальних ящиків і коробок. Ми нарощували об’єми, набрали, можна сказати, обертів, але тут нас різко зупинили. Найприкріше, що більше ста людей залишились без роботи.
За свою довгу історію Чижівська паперова фабрика зупинялася лише двічі: у 1915-му та 1941-1945 роках, під час Першої та Другої світових війн. Працювала навіть і в непрості щодо економіки дев’яності. І ось утретє запанувала в її цехах незвична тиша – поки що із не зовсім зрозумілих причин. Хочеться сподіватися, що це тимчасово.
Микола Шмигін,
Житомирська область
Comments: |