Щеплення: благо чи зло?
Ще десять років тому така тема взагалі не піднімалася. Тепер про плюси і мінуси обов’язкової у нашій країні імунізації не говорить хіба що лінивий. Мінусів останнім часом стало більше: з’явилися одкровення вже дорослих жертв щеплень, із вуст у вуста передаються страшні розповіді про малят, яких “ледве врятували після уколу вакцини”, а низка дитячих смертей на Донеччині і Волині так налякала батьків, що вони масово почали відмовлятися від імунізації.
Нагадаємо, у серпні після планових щеплень раптово померло троє маленьких діток з Донецької та Запорізької областей. І хоча судмедекспертиза встановила, що у цих випадках причиною став так званий синдром раптової смерті немовляти, батьки та затяті противники вакцинальної кампанії залишилися при власній думці. Недавня смерть п’ятимісячного Максимка з Іваничівського району, який теж помер одразу після щеплення, ще більше розтривожила населення (офіційна версія смерті: удушення блювотинням – авт.). Батьки звинувачують медиків, а ті у свою чергу зробили винними ЗМІ у “розпалюванні в державі антивакцинної кампанії”.
За нашим законодавством профілактичні щеплення проти туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюку, правця та кору є обов’язковими. За тими ж самими нормами закону нещеплені діти не допускаються до відвідування садкових груп та шкільних колективів. Але останні події показують, що позиція Міністерства охорони здоров’я таки похитнулася: після вакцинальних скандалів у деяких регіонах України від щеплень відмовилися від 30 до 50 відсотків батьків! Всіх від гарантованої Конституцією освіти не відсторониш, тож у колектив тепер вливаються майже у рівних кількостях дітки вакциновані і невакциновані. Волинь не стала винятком. Як повідомив виконувач обов’язків головного державного санітарного лікаря області Микола Яцина, вже близько 40 відсотків батьків написали офіційні відмови від щеплення. А це, на його думку, звісно ж, незабаром відгукнеться великими проблемами.
– Треба врахувати, що окрім власне батьківських заборон, – розповів Микола Данилович, – існують ще прописані дитині за станом здоров’я лікарські тимчасові та постійні протипокази. Тобто ми впритул підійшли до критичної межі, за якою матимемо 50 відсотків невакцинованих дітей. Отой колективний протиінфекційний імунітет, який нам досі вдавалося утримувати за допомогою масових щеплень, поступово згасне. Якщо така ситуація протримається рік-два, ми матимемо увесь спектр епідемічних захворювань: дифтерію, кір, скарлатину та інше. Згадайте хоча б останній спалах дифтерії, під час якого заразилося майже 80 дітей, чи кір, яким за один тільки місяць в області перехворіло 900 осіб. Щеплення – це, безперечно, втручання в організм дитини, але продиктоване турботою про її подальше здоров’я. За дослідженнями встановлено, що від 5 до 10 відсотків дітей так чи інакше реагують на ін’єкцію. Але це не значить, що всі вони вмирають чи стають каліками. Ми за півроку трьома серіями вакцин зробили більше семи тисяч щеплень, і не зареєстрували жодної негативної реакції.
А втім, страх і сумніви батьків можна зрозуміти. Керуючись принципом “диму без вогню не буває”, вони зайвий раз перестраховуються і шукають протипокази, “купують” заповнену карту щеплень для дитини чи просто відмовляються від них... Медики ж у своїх судженнях безапеляційні – наразі альтернативи щепленню у світі не існує! Вакцинують дітей скрізь: у Європі, наприклад, щеплюють від вітряної віспи та пневмокока, натомість там не роблять реакцій Манту та БЦЖ – немає потреби. Крім того, жодного нашого невакцинованого громадянина, у тому числі й дитину, за кордон не пустять.
Мирослава КОСЬМІНА,
Волинська область
| Comments: |
