Наші постійні читачі добре знають, що газета розповсюджується в десяти областях України. Досить непросто це робити в умовах жорсткої конкуренції. Але ми вже пересвідчилися, як багато залежить від місцевих поштових керівників, які вміють і можуть переконати начальників відділень та листонош розпочати передплату на нове видання. Нашим великим другом у Житомирській області є Василь Максимович Герасименко, який багато років очолював ємільчинську пошту. Минулого року, відпрацювавши 50 літ, вийшов на пенсію.
Розмова з ветераном галузі – напередодні Всесвітнього дня пошти, який відзначається дев’ятого жовтня.
– Шановний Василю Максимовичу, у поштовій службі працює майже 90 відсотків жінок. Чи важко ними керувати?
– З чоловіками легше працювати, але з жінками цікавіше. Вони більш відповідальні. Звичайно, потрібен індивідуальний підхід. У мене ніколи не було конфліктів з підлеглими. Хоча в роботі я жорсткий і вимогливий: або працювати добре, або зовсім ніяк. Адже пошта – це налагоджений механізм, у якому відбувається безперервний обіг грошей. Тут не може бути халатності.
– Але люди часто нарікають на роботу поштовиків.
– У нас моментальна реакція на будь-яку скаргу. Я завжди був на боці нашого споживача, нашого клієнта. Якщо людина звернулася, значить, щось її спонукало, щось не влаштовує. Потрібно знайти причини негараздів. Якось була скарга з одного села на погану роботу листоноші. Поїхали розбиратися на місце. З начальником поштового відділення обійшли 130 хат і вислухали всіх людей. Тільки так можна завоювати довіру до нас.
– Нещодавно з’явилася інформація, що американська пошта має намір оголосити себе банкрутом – люди перестали писати листи і користуватися її послугами. З’явилися конкуренти. На Ваш погляд, що чекає українську пошту?
– Поки ми не боїмося конкурентів. Лише «Укрпошта» має розгалужену мережу в усіх населених пунктах держави. Тільки листоноша буває в кожній хаті – навіть на віддаленому хуторі. Знаю, що у великих містах і в столиці передплатою займаються приватні фірми. Тобто вже розпочинається боротьба за споживача. Багато також залежить від тарифів на надання послуг та якість їх надання.
– Чим змогла завоювати свого читача наша газета на батьківщині Ніни Матвієнко?
– Від багатьох передплатників чув добрі відгуки про газету “Вісник+К”, яку сам з задоволенням вже багато років читаю. За наповненістю, різноманітністю та манерою подачі вона нагадує популярне у наших краях столичне видання “Факти”. Ваша газета зацікавлює своїми публікаціями зовсім різних людей. Я б навіть сказав так: від піонерів до пенсіонерів. Дуже важливо, що пишете про земельні та соціальні проблеми, які зараз хвилюють багатьох людей. А головне – не хвалите, а критикуєте владу. І ще одна важлива обставина: “Вісник+К” – єдина редакція, яка завжди виконує свої зобов’язання перед листоношами.
Кость ГАРБАРЧУК,
Житомирська область
Comments: |