Тривалі польоти в космос небезпечні для зору!
НАСА опублікувало невтішні результати свого дослідження: космонавти, які провели довгий час в космосі, втрачають зір, що може поставити під загрозу тривалі місії, наприклад, політ на Марс.
У ході опитування, проведеного фахівцями НАСА, з'ясувалося, що близько 300 астронавтів відчували проблему "розмивання" - втрати гостроти зору. Це 30% тих, хто літав на двотижневі місії шаттла, і 60% космонавтів, які провели 6 місяців на борту Міжнародної космічної станції. Зазвичай зір відновлюється після повернення космонавта на Землю, але є принаймні один астронавт, який нормально бачити так і не став.
На даний момент в НАСА проводяться інтенсивні дослідження з вивчення та подолання цієї проблеми. Втрата зору, поряд з іншими недугами, такими як демінералізація кісток і радіаційне опромінення, може поставити хрест на тривалих перельотах в невагомості навіть у межах близьких до Сонця планет.
Вчені вважають, що в космосі відбувається явище, аналогічне земному набряку зорового нерва. Нечіткість зору з'являється через підвищення тиску спинно-мозкової рідини на голову і очі в умовах мікрогравітації. Поки ніхто не був у космосі настільки довго, щоб дізнатися, до чого в результаті призведе набряк зорового нерва, але є серйозний ризик того, що у фіналі тривалого польоту до астероїдів або планетам астронавти стануть практично сліпими.
При відсутності лікування на Землі застійний незапальний набряк зорового нерва призводить до двосторонньої невиліковної сліпоти. У результаті тривалого набряку розвивається вторинна атрофія зорового нерва, зір погіршується до рахунку пальців на руках (на більшій відстані просто розмита пляма) і повної втрати зору. У космосі лікувати важко, оскільки основним способом терапії є зниження внутрішньочерепного тиску, а в космічному кораблі це зробити проблематично, тому що причиною підвищеного тиску є невагомість.
Особливості людського організму, не пристосованого до умов мікрогравітації, викликають все більшу стурбованість фахівців, які займаються розробкою тривалих космічних місій. На сьогоднішній день висновки невтішні: через 2 роки невагомості здоровий і сильний космонавт перетвориться на слабкого, напівсліпого і крихкого старого, який навряд чи зможе ефективно працювати, і буде не менше року знову адаптуватися до земної силі тяжіння.
| Comments: |
