«Безмозгих тут багато, а Мозговий один»
У 70-80 роках минулого століття в Україні буквально гриміло ім’я Івана Мозгового. Йому навіть пророчили місце першого секретаря КП України. Натомість дослужився Іван Олексійович лише до першого заступника Голови Ради Міністрів, секретаря ЦК Компартії України. А ще раніше очолював Рівненський обком КПУ.
Отож, знаючи принциповість керманича області, один із простих селян – Петро Романюк з Млинівського району – вирішив записатися на прийом до Мозгового, аби повідати йому всю правду, наявну у рідному колгоспі. Добрався дядько Петро до обкому, а там його направили у спеціальний кабінет, де почали “розвідувати”, які саме питання хоче порушити колгоспник перед першим секретарем. А коли взнали, то почали шукати-вишуковувати причину, аби відмовити прохачеві. Мовляв, Іван Олексійович зараз не приймає, прийдіть через тиждень. Дядько Петро відразу зрозумів цю хитрість і влаштував у приймальні невеличкий дебош.
Як раптом відчиняються двері – заходить кремезний чолов’яга і вже своєю присутністю спонукає усіх до тиші. Секретарки як води у рот набрали. А дядько Петро теж ніяковіє перед незнайомцем, який намагається дізнатися про суть справи:
– Що за сварка, що не поділили? – допитується захожий.
І тут Петро Романюк випереджає секретарок, але у сум’ятті переплутує прізвище того, з ким мав намір зустрітися: “Та я от до Безмозгого хочу записатися, а дівчата кажуть, щоб прийшов через тиждень…”
– До Безмозгого, кажете, – посміхаючись, відапелював селянину здоровань, – тільки от до якого, уточніть. Бо їх тут багато. А Мозговий один. Він перед вами. Якщо до мене, то заходьте…”
Сергій НОВАК,
Рівненська область
| Comments: |
