«Юлина» тисяча
Ой, зраділа ж сімдесятип’ятирічна баба Настя, коли почула по телевізору, що повертатимуть гроші з ощадкнижок! Однією з перших поспішила із села у місто до відділення Ощадбанку зареєструватися. Як-не-як – аж тисячу пообіцяли на руки дати. Щоб даремно не простояти у довжелезній черзі, ще ввечері приїхала до родичів. Прокинулась о другій годині ночі, а о третій вже була біля Ощадбанку. Не побоялася навіть іти нічними вулицями міста. Незважаючи на свої поважні літа, здоров’я баба Настя має міцне.
Ось підійшла черга старенької. Отримавши заповітні заощадження та з радощів не перерахувавши грошей біля каси, вона помчала на зупинку. Через кілька хвилин повернулась у банк і стала бідкатися:
– Але ж мене обманули! Не доплатили майже сімсот гривень. Совісті у людей вже немає. Думають, що стара, то вже й по-великому обманювати можна.
– А ви гроші біля каси рахували? – відразу запитали з натовпу.
– Та ні. Не до цього було.
– Тож тепер нічого не доведете. Хіба що совість у касира проснеться, то віддасть, – заспокоювали бабусю.
Касира у цей час не було, відійшла на хвилин десять у термінових справах, оголосивши про перерву.
– Зачекайте, невдовзі повернеться – і все з’ясуєте, – радили вкладники.
Як завжди буває, думки людей з цього приводу розділились. Одні казали, що на таку суму не могли обманути чи помилитися, інші твердо були переконані в недоплаті, треті радили не поспішати з передчасними висновками. Усі сперечалися і з нетерпінням чекали розв’язки. А тим часом кожен боявся, що опиниться у такій же ситуації. Тож бабу Настю пропустили без черги до віконечка, коли касир повернулася.
Працівниця банку уважно вислухала і попросила показати ще раз документи:
– Ви все правильно отримали. У вас на книжці всього-на-всього триста сім гривень. От їх і виплатили.
– А Юля Тимошенко обіцяла дати на одні руки тисячу, – ображено і засмучено мовила баба Настя, прощаючись подумки з омріяними покупками.
Лариса СЕМЕНЮК,
Волинська область
| Comments: |
