Свого часу навчався в Луцькому педагогічному інституті мій земляк Андрій з Дубровицького району. Якось восени написав він батькові листа, в якому просив прислати грошей на нове пальто, бо старе вже зовсім зносилося. Через деякий час з дому надіслали переказ. В Андрія саме був день народження. Отож, для його відзначення, бодай хоч по-студентськи, хлопець взяв частину з грошей, призначених для купівлі обновки. Наступного дня жартома, але все ж таки не без жалю, скаржився однокурсникам: “Два рукави від пальто вчора пропили!” “Ну, нічого, – заспокоював потім сам себе. – Напишу ще раз старому – нікуди він не дінеться”. Через якийсь час Андрій знову надіслав листа додому. Відповідь прийшла досить швидко. Отримавши конверт, підписаний батьком, Андрій поділився своєю радістю з друзями: “А що я казав? Бачите, старий мене розуміє”. Із сяючим обличчям він відкрив листа, а там на цупкому папері була намальована велика і пишна українська народна комбінація з трьох пальців...
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ,
с. Кричильськ,
Сарненський район,
Рівненська область
Comments: |