Я читала «Вісник+К» в Росії і плакала…
Більше десяти років я жила в Росії. Коли приїжджала в Україну, відразу поспішала до газетного кіоска, щоб купити «Вісника+К». А коли декілька номерів газети мені вислали поштою в Росію, читала і плакала... Бо то була малесенька частинка моєї України. Тепер, дякувати Богу, я повернулася в милий серцю край і маю змогу передплачувати ваш тижневик, який щочетверга чекаю з нетерпінням.
Як натура творча і сентиментальна, люблю рубрику «Розкажи про свою любов». Полюбляю публікації про цікавих людей. Корисним для читачів є «Кодекс», адже не кожен має можливість поїхати до адвоката на консультацію, а завдяки газеті може отримати відповідь на хвилюючі теми.
«Вісник+К» дуже популярний у сільських родинах, тому хотілося б, щоб з’явилася рубрика, де читачі могли б поділитися досвідом розведення різної домашньої живності, а можливо, запропонувати обмін чи продаж. Може, хтось вирощує маловідомі сільськогосподарські культури, дерева... З миру по нитці, а людям користь.
Часом бувають ситуації, з котрих самотужки вибратися несила. Тож хотілося б, щоб з’явилася рубрика (наприклад, «Вихід з глухого кута»), в якій би психолог давав поради тим, хто у відчаї. А може, хтось із читачів поділиться і власним досвідом?
Хочеться більше читати про творчих людей. Про волинських політиків: які вони поза своїми робочими кабінетами, у звичайному житті? Розкажіть про їхні інтереси, хобі.
Тож і надалі будьте цікавою газетою. Бажаю «Віснику+К» впевнено крокувати в ногу з часом!
В минулому лишився знову рік.
У тебе, «Вісник», свято.
П’ятнадцять літ, якщо на людський вік,
То – лише юність, зовсім небагато.
Пора найкраща для високих мрій,
Надій і творчих злетів, сподівання.
Тож навіть вітер, ніжний, весняний,
Несе до тебе добрі побажання.
А я бажаю, щоб у кожен дім
Приходив гостем бажаним ти завжди.
Навіки став для кожного своїм,
Найкращим вісником Добра і Правди!
Наталія ЛАБНЮК,
с. Личини,
Камінь-Каширський район,
Волинська область
| Comments: |
