Прочитавши в газеті ряд публікацій про життя, боротьбу та загибель повстанців, а також про місцезнаходження їхніх могил, вирішила вам написати. Я народилася і певний час проживала в Рудці-Козинській. Тут мій батько з 1921 по 1943 рік був священиком. Він також очолював організацію “Просвіта”. У 1944 році його забрали в Луцьку тюрму, а потім вивезли до Сибіру – там він скоро й помер. У 1947 році в Сибір вислали всю нашу сім’ю, яка на той час залишилася: матір і троє дітей. На Волинь повернулися 1961 року.
Брат Микола у 1942 році пішов в УПА, а вже наступного року загинув. Кажуть, що десь поблизу селища Колки під час великого бою, але де він похований – досі невідомо. З усієї нашої великої родини до нинішнього часу дожила одна я. Мені не дає спокою думка про те, де похований мій брат Сатаневич Микола Олексійович, 1923 року народження. Якщо хтось із людей чи ваші журналісти натраплять на якісь відомості про нього, буду безмежно вдячна за це.
З повагою Емілія СИМИНИШИНА,
м. Ківерці
Comments: |