Коли мені було 16 років, я поїхала на роботу в Київ. Там і зустрілася з Романом. Молодий, гарний, роботящий кухар. Проходивши біля нього, посміхалася, мов ясне сонечко. Одного разу він закінчував працювати о п’ятій годині, а я о 9.30 вечора. Роман все чекав і потім провів на маршрутку. Через деякий час запропонував зустрічатися. Пізніше стали жити разом. У нас не було сварок, але потім почали погиркувати. Коли мене звільнили з роботи, сиділа вдома, а він працював. Своєму чоловікові старалася догодити, заради нього була готова на все. У травні 2009 року він запропонував поїхати у Євпаторію на море і на роботу. В оздоровчому таборі мені сподобалося: багато квітів, синє небо, море тепле… Для мене це було, ніби в казці. Щасливішою, як тоді, я не була ніколи. Але щастя моє тривало недовго. Коли повідомила, що вагітна, Роман відповів: “Зроби аборт, бо моя мамка сказала, що вона мене роздере, як жабу”. Після цих слів мене ніби хтось ударив. В душі почало немов німіти, в очах згасло все моє життя. Прийшовши до кімнати, я стала казати, що це його дитя, рідна кровинка, яку він хоче позбутися. У відповідь тільки чула: нащо нам ця дитина. Після цієї новини він зовсім не приділяв мені уваги. Я ходила на роботу, а у вільні хвилини стояла біля вікна і плакала: людині, яку я кохала всім серцем, було все байдуже. Протримавшись так тиждень, не могла щодня слухати про аборт, вирішила їхати додому. Роман рідко коли дзвонив і завжди казав одне: нащо нам дитина? А його мати спокійно жити не давала. Одного разу я потрапила в лікарню. Вона по телефону кричала і звинувачувала, що я вкрала фотографії її синів. Всю вагітність була загроза викидня. Навіть не можу передати, як мені було тяжко, дуже боляче.
Зараз у мене синок, йому вже три місяці. Я щаслива мати, бо маю дитину, яку люблю всім серцем. Роман не дзвонить, і його мама теж (хоча сама знає, як ростити дітей без батька). Хай живе, як хоче. Як кажуть: Бог йому суддя.
Мені справді стало легше, коли вам написала, бо цей біль досі точить серце. Мабуть, я досі його кохаю!!!
З повагою Лєна
| Comments: |