На своє 100-річчя і 102-річчя білоголова голубка Надія Григорівна Андрощук, якій довелося на своєму віку немало лиха зазнати, була у кращому настрої, ніж на свій 103-й день народження. Цього разу вже не підспівувала услід за подружнім дуетом Душуків “Многії літа”. Та й у цей день ніхто від влади її не привітав. Тільки голова Волинського фонду милосердя і здоров’я Лідія Тарасюк та незмінний пісенний дует віншувальників знову щиро зичили їй доброго здоров’я ще на багато літ. І знімала довгожительку журналістська братія.
Однак іменинниця неохоче позувала, була похмурою і небалакучою. Виявляється, через те, що пенсію на кілька днів затримали, а вона ж планувала на свої власні гроші відсвяткувати день народження. Та й повернення як довгожительці хоч часточки грошей з ощадкнижки чекала марно, як з моря погоди, і по-третє, мерія вже тричі відфутболює її листи-прохання відремонтувати вулицю, на якій живе. Отож, Надія Григорівна передала до редакції ще одного листа з проханням опублікувати:
“Шановний пане Б.П.Шибо!
Мені у грудні 2006 виповнилося 103 роки. На моєму сторіччі були представники місцевої влади. І вже протягом трьох років я пишу їм листи, а їхні обіцянки так і залишаються обіцянками. Може, думали, що я помру, а я ще живу.
Що я хочу? У зв’язку з моїм поважним віком доводиться часто викликати швидку допомогу. Автомобіль не може доїхати до моєї садиби через погану дорогу. А я живу всього за двісті метрів від Київського майдану, на вулиці Радищева. Попереднє керівництво, яке Ви змінили, все тішило обіцянками, але й до сьогодні нічого не зробило. А дороги цієї якихось сто метрів.
Пане Шибо, допоможіть у вирішенні моєї проблеми. Хоча з висоти свого віку я не думаю, що це є проблемою.
Буду вдячна Вам. Хай Вас Бог береже!
З повагою Надія Григорівна АНДРОЩУК”.
Залишається тільки додати: невже у нашому місті так багато довгожителів, котрі розміняли другу сотню літ? Хіба не заслуговують вони на милосердя, повагу і увагу від обраної народом влади?
Мирослава МАНЕЛЮК,
м. Луцьк
Comments: |