«Бухати» біля пам’ятника – це не круто, це – кінець світу!

Я – давній читач вашої газети, і мені вона завжди подобалася своєю неупередженістю. Я полюбив її за гостре слово Ольги Жарчинської – це дійсно журналіст з великої літери, талант. Але повірте, мені вкрай образливо читати подібні матеріали, як “Бухати” біля пам’ятника…” («Вісник і К» від 3 серпня ц.р. – ред.).
Я не розумію, що хотіли сказати ці горе-писаки. До чого вони закликали молодь? До наркотиків? До розпусти? Невже інстинкт бере верх над розумом? Невже сьогодні зникли вічні цінності, які сповідувалися століттями? Невже ви не бачите нічого кращого? Ви швидше за все й не хочете бачити, що сьогодні сотні молодих людей в Луцьку і по всій нашій Волині не п’ють горілки, не курять наркотиків, не гуляють до ночі по барах, не вбивають один одного, а перш за все чесно працюють, чим приносять користь країні, щонеділі відвідують храми і молитовні будинки, моляться щодня за Україну. Чому ви не пишете про таких?
Для України є трагедією те, що по підвалах і кабаках щодня пропиваються сотні тисяч доларів і помирають сотні й сотні молодих людей. Ось опублікуйте цю статистику, наведіть факти про наркозалежних, про хворих на туберку-льоз через куріння, про матерів-одиночок і кількість абортів, які роблять в нашому місті щодня саме через таку вільну любов і вседозволеність. Перепрошую, але мені не зрозуміла ваша позиція. Невже ви дійсно думаєте, що усе написане – це круто? Якщо так, напишіть відразу – “Кінець світу, робіть сьогодні що завгодно. Усе тепер можна”. Але обов’язково тоді додайте – “Але знайте, що за все Бог приведе вас на суд”.

• Нравится
•