В погане око вірили давні єгиптяни. Вони навіть користувалися тінями для повік і губною помадою, щоб чийсь недобрий погляд не зміг потрапити через очі і рот. У наш час вроків бояться у Європі, США, Африці, Індії, там вони дуже поширені. Не вірить у них корінне населення Таїланду, Кореї і Тибету. Різні народи по-різному трактують цей поганий погляд. Наприклад, в південних країнах Землі підозріло ставляться до людей з блакитними очима, а в північних остерігаються чорнооких. Але джерело віри в порчу єдине для всіх – заздрощі.
В XIX столітті у Франції жив селянин Жак Пелістьє, який поглядом вбивав птахів. Він зробив з цього джерело доходів і показував свої здібності за гроші. Незвичний випадок трапився якось в Киргизії. Під час уроку малювання один хлопчик відібрав у дівчинки фарби. Вона плакати не стала, лише пильно подивилася на руку кривдника. Раптово той закричав і, відсмикнувши руку, впустив фарби. Вчителька, яка одразу підбігла до дитини, була вражена: на зап’ястку у хлопчика з’явився величезний пухир!
“Вбивати” поглядом може практично кожен з нас. Виявляється, найстрашнішу силу в людини має перший ранковий погляд, коли вона тільки-но проснулася, але ще наполовину залишається у світі снів.
Здатність до наврочення приписували Папі Пію IX (1846-1878). Проїжджаючи якось Римом у відкритому екіпажі, він затримав погляд на няньці з дитиною на руках. За кілька хвилин дитя померло. З того часу всі, кого він благословляв, починали хворіти. Папа Лев XIII (1878-1903) також мав “недобре око”. Його звинувачували у смерті багатьох кардиналів.
Comments: |