Ще раз про бермудський трикутник
Це місце традиційно вважається найжахливішим, найзагадковішим на планеті. Тут безслідно зникло багато кораблів і літаків – більшість з них після 1945 року, а за останні 26 років загинуло більше тисячі людей. Однак при пошуках не вдалося виявити жодного трупа чи уламків.
Все почалося після Другої світової війни. 5 грудня 1945 року був звичайним днем для американських ВПС, що базувалися у Флориді. В той час там служило багато пілотів, які мали чималий бойовий досвід, тому пригоди в повітрі були дуже рідкісним явищем. Досвідченим командиром, який налітав більше 2500 годин, був і лейтенант Чарльз К. Тейлор. І всі пілоти його 19-го загону також були досвідченими. Та й завдання цього разу вони отримали не дуже складне: вийти прямим курсом на Чікен Шоал, що знаходився північніше острова Біміні. Перед польотом льотчики жартували, веселилися, лише один з них, відчуваючи щось, на свій страх і ризик залишився на землі. Це врятувало йому життя… Погода була чудовою, п’ять тримісних бомбардувальників-торпедоносців “Евенджер” (“Месники”) злетіли і взяли курс на схід, маючи на борту пального на 5,5 години.
Більше їх ніхто не бачив, що було з ними потім – знає лише один Бог. З цього приводу висувалось багато різних версій. Але всі вони залишались недоведеними, оскільки не були знайдені зниклі літаки.
Ось що повідомлялося в офіційній хроніці. О 14.10 літаки з 14 льотчиками (замість 15) злетіли, добрались до мети, 15.30-15.40 лягли на зворотний курс – південний захід. А за кілька хвилин, о 15.45, на командному пункті авіабази Форт-Лодердейп отримали перше незвичайне повідомлення: “У нас аварійна ситуація. Очевидно, збилися з курсу. Ми не бачимо землі, повторюю, ми не бачимо землі”. Диспетчер запитав про їхні координати. Відповідь змусила задуматись усіх присутніх офіцерів: “Ми не можемо визначити своє місцеперебування. Ми не знаємо, де зараз знаходимося. Ми, здається, заблукали”. Це звучало так, наче в мікрофон говорить не досвідчений льотчик, а розгублений новачок, який не має жодної уяви про навігацію над морем! Керівники авіабази прийняли єдине правильне у цій ситуації рішення: “Тримайте курс на захід!”
| Comments: |
