Пересопницькому Євангелію – 450 літ

Ось так ченці створювали українську Першокнигу

Ось так ченці створювали українську Першокнигу

«Я, Леонід Кравчук… Я, Леонід Кучма… Я, Віктор Ющенко… Я, Віктор Янукович, волею народу вибраний Президентом України, вступаючи на цю високу посаду, урочисто присягаю на вірність Україні…». Щоразу, коли ці величні слова звучать із вуст новообраного Президента України, його рука лягає на Пересопницьке Євангеліє. Уперше це сталося 5 грудня 1991 року, коли присягу як перший глава Незалежної України приймав Леонід Кравчук.
29 серпня 2011 року у селі Пересопниця на Рівненщині – батьківщині української Першокниги – відбудеться широкомасштабне відзначення 450-річчя з часу створення унікальної реліквії.
Чорнило – з меду і вишневого клею
Появі Пересопницького Євангелія українці завдячують Анастасії Гольшанській-Дубровицькій. Після смерті чоловіка 1556 року княгиня прийняла чернецтво. Стала ігуменею монастиря в Ізяславі з ім’ям Параскева. Добре знаючись на церковнослов’янській мові, княгиня Заславська (по чоловікові) водночас розуміла, що старослов’янську мову, якою читалося Святе Письмо під час служби Божої, не добре розуміє простолюд. Так народився задум перекласти Євангеліє живою народною мовою, що був сміливим, реформаторським. Ігуменя Параскева дала цій справі своє благословення, без якого жоден із ченців не мав права взятися за роботу. Пересопницьке Євангеліє творилося з 1556 по 1561 рік, і протягом цього часу ігуменя була «в курсі» усіх переписних подій. Але чи тримала Пересопницьке Євангеліє у своїх власних руках? Невідомо. Одностайної відповіді немає з тої причини, що завершилась робота над майбутнім раритетом і померла ігуменя Параскева в один рік – 1561.
За свідченням, залишеним на сторінках Пересопницького Євангелія, над його перекладом і переписуванням працювало щонайменше двоє людей: писець Михайло Василієвич зі Сянока, що на Лемківщині, та архімандрит Пересопницького монастиря Григорій. Михайло Василієвич дозволяє собі вільний коментар – про сам текст, про роботу над переписом і, звичайно, про всіх причетних до створення Пересопницького Євангелія. Вважають, що о. Григорій робив переклад, який потім каліграфічно переписував писар.
Пересопницьке Євангеліє справедливо можна назвати Двірецько-Пересопницьким. Бо писалося у селах Двірець і Пересопниця. Зокрема, за архівними даними, перші перекладені слова Святого Письма лягли на пергамент у Двірецькому Свято-Троїцькому монастирі. Сталося це 15 серпня 1556 року якраз у день Успіння Богородиці. Усього в Двірецькому Свято-Троїцькому монастирі було відтворено 155 пергаментних сторінок при загальній кількості 482 листи. Згодом роботу було припинено і перенесено до Пересопниці, де у монастирі при церкві Різдва Богородиці довершилося. Чому саме відбулася переміна місця перепису Святої Книги? Можливо, це пов’язано з кращими умовами для праці. Можливо, з особистими переконаннями о. Григорія, котрий був архімандритом Пересопницького монастиря. А можливо, з тим, що перепис під свою опіку взяли князі Чарторийські, резиденція котрих була у Клевані, а від Клевані до Пересопниці рукою подати…
Коли роботу було завершено і Святу Книгу поставили на терези, то з’ясувалося, що важить вона 9 кілограмів 300 грамів. Таку масивність насамперед зумовила основа – пергамент. На створення фоліанта (розміри сторінок 38 на 24 сантиметри) використано шкіру цілого стада овець. Чорнило виготовляли самі ченці за декількома рецептами, один із яких був таким: «Дрібно стовкти чорнильні горішки і просіяти їх через сито, потім полити кислим і прісним медом і змішати з вишневим клеєм, в розчин опустити 12 залізних пластинок і поставити посудину в тепло.Тричі на день помішувати і проціджувати».
Сергій НОВАК,
Рівненська область
Продовження читайте тут

 

  •  
Comments:

Один коментар до Пересопницькому Євангелію – 450 літ

  1. Pingback: Пересопницькому Євангелію – 450 літ | Вісник

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>