Ще як були ми козаками…
Зруйнування Запорізької Січі
У 1762 році російською імператрицею стала Катерина ІІ, яка довершила справу Петра І з ліквідації козаччини. Вона була відданою прихильницею русифікації й централізації влади. «Ці провінції слід русифікувати. Це завдання легко здійснити, призначивши губернаторами людей розумних. Коли у Малоросії зникнуть гетьмани, треба зробити все, щоб стерти з пам’яті їх та їхню добу», – писала вона. І призначила на посаду генерал-губернатора російського полководця Петра Румянцева, який спочатку застосовував по-літику батога і пряника. А після завершення російсько-турецької війни вдався до рішучих кроків.
На початку 1775 року командувач першої російської армії, яка поверталася з турецької кампанії, генерал Текелей отримав наказ зруйнувати Січ і арештувати старшину. Якраз на зелені свята, 4-го червня 1775 року царські війська (10 піхотних, 8 кавалерійських і 13 донських козацьких полків) оточили Січ. Перевага сил була беззаперечна, адже більшість козаків ще перебувала на турецькому фронті і запорожці здалися без бою. Архів, козацькі клейноди, ікони та церковне майно конфіскували. Саму Січ зрівняли з землею. Козацьку старшину: суддю Павла Головатого, писаря Івана Глобу заарештували і заслали до Сибіру. Останнього кошового отамана, 85-літнього Петра Калнишевського ув’язнили в Соловецькому монастирі, де він просидів до 1801 року, аж доки його звільнив молодий імператор Олександр I. Вже глухий і сліпий, соловецький в’язень помер там у 1803 році, похований на монастирському цвинтарі.
Вся територія „козацьких вольностей” була розділена між російськими вельможами, сербськими та німецькими колоністами і увійшла до складу Новоросійської і Азовської губерній. Частина запорожців – п’ять тисяч козаків відступила за Дунай, де у володіннях турецького султана виникла Задунайська Січ. Решта опинилася на службі Росії і була переселена на Кубань.
Через два місяці після зруйнування Січі, у серпні 1775 року вийшов царський маніфест, який мав пояснити „всьому світові” – як любила писати Катерина II – причини цього факту. Цей документ вражає своєю нелогічністю та суперечливими твердженнями, яскравий взірець великодержавної демагогії. Цариця навіть намагалася стерти запорожців з пам’яті народної. В маніфесті було сказано: „вживання слова „запорозький козак” розглядатиметься нами як образа нашої імператорської величності”.
Пам’ятник Катерині II – наруга над запорожцями
Вдячні нащадки досі цього не забули. Навіть пам’ятник цариці в Одесі відкрили у 2007 році. Катерина ІІ нині повернулася в Україну у вигляді пам’ятника. Давайте ж тепер кланятися цій «не послідній шлюсі» на великі свята. Молодята нестимуть до неї квіти... Німкеня, що ненави-діла все українське, стоїть тепер у центрі українського міста, крізь віки насміхаючись над своїми рабами...
Ліквідація Запорозької Січі була найдраматичнішою подією української історії XVIII століття. Адже перестала існувати сила, яка протягом трьох століть захищала Україну від ворогів, стримувала процес закріпачення селян. У 1783 році до Російської імперії було приєднано останніх кочівників Європи – Кримське ханство. Це варто знати великодержавним шовіністам. Крим ніколи не належав ні Росії, ні Україні – впродовж віків господарями на півострові були кримські татари.
А в світовій історії в ті часи, коли Україна втратила останні залишки козацької автономії, сталися неординарні події. У 1776-му, 4 липня, тринадцять північноамериканських колоній проголосили себе вільними від Британської імперії і підписали Декларацію незалежності США. У 1789 році, 14 липня, у столиці Франції Парижі розпочалися заворушення проти короля, і повсталий народ взяв штурмом в’язницю Бастилію. Ця подія отримала назву Велика французька революція і вважається переломним моментом в історії західної демократії. Саме тоді розпочався перехід від абсолютизму до зародження європейської демократії.
Наш найближчий західний сусід – Польща – через двадцять літ, у 1795-му, після третього поділу втратила незалежність. Але поляки не здавалися, протягом XIX століття підняли кілька великих повстань, які очолювала їхня еліта. Це все було, але без нас. Україна ж остаточно потрапила у сферу впливу імперської Росії і досі не можемо з нього вийти.
Кость ГАРБАРЧУК
| Comments: |
