Закарпатці живуть за трьома годинниками
Якщо ви подорожуєте Закарпаттям і у місцевих жителів цікавитеся, котра година, обов’язково перепитайте й уточніть, за яким часом. Адже тут живуть аж за трьома годинниками: київським, місцевим та церковним.
На тій території Закарпаття, що межує з Угорщиною, – а це Іршавський, Берегівський, Виноградівський райони, – місцеві мешканці живуть за трьома годинниками. Тобто у держустановах користуються київським часом, у повсякденному побуті – місцевим чи, як ще кажуть, угорським, який звіряють «по Будапешту», а віряни живуть ще й за церковним («по-старому»). У будинках зазвичай один годинник показує київський час – для того, щоб не проспати роботу, всі інші – угорський, щоб знати, коли їсти чи коли худобу нагодувати. Різниця між місцевим і столичним – одна година.
– А за Союзу був ще й московський час. Ми йшли на роботу на сьому ранку, хоча це була дев’ята. І ніхто не плутає, так ми звикли ще з дитинства. Один чоловік з Волині переїхав до нас, то теж живе за нашим, тобто європейським часом, – розповідає Василь Пилип, сільський голова села Велика Копаня Виноградівського району. До речі, коли ми зайшли до його кабінету, годинник на стіні показував шістнадцяту, хоча на наших була вже сімнадцята. – Разом з Києвом переводимо восени і навесні години, а на Іршавщині цього не роблять.
І справді, як розповіла нам Любов Попович, начальник відділу роздрібної торгівлі та передплати Іршавського ЦПЗ №3, старші люди години не переводять – це і є церковний час. За місцевим гуляють весілля, свята. І Новий рік з 31 грудня на 1 січня теж відзначають по Будапешту – починають з десятої вечора, коли у Києві одинадцята. Щоб не траплялося плутанини, приміром, якщо є виклик в якусь установу, обов’язково уточнюють: мовляв, на таку-то годину за київським часом (хоча дідусям та бабусям все ж треба казати – за місцевим). І на залізниці, де графік руху поїздів складений за київським, люди іноді перепитують: за київським чи за місцевим, по переведеному чи ні.
Від такої кількості годинників у необізнаної людини голова обертом йде, а місцеві запевняють: до плутанини звикли і міняти нічого не збираються. Адже тут так здавна жили і їхні прадіди, і діди, і батьки.
Олена ПАВЛЮК,
Закарпатська область
| Comments: |
