Церква над прірвою

У селі Кутрів Горохівського району дуже пишаються тим, що мають на своїй території пам’ятку архітектури національного значення, яка в травні святкуватиме ювілей – 250 років. Старовинна Свято-Георгіївська церква була збудована ще в 1761 році на честь 100-річчя битви під Берестечком. Цей величний дерев’яний храм пережив і війни, і атеїстичну розруху. А от тепер може згинути від сил природи, якщо, звісно, у цей двобій не втрутиться наша держава.
Певно, будівельники, які зводили церкву сотні років тому, не відали і не гадали, що так вийде. Будували на пагорбі, річка Стир протікала далеко. Під час Великої Вітчизняної у храмі була пошкоджена лише дзвіниця – так радянські війська вибивали звідти німецького снайпера. Навіть у часи атеїзму, коли в інших церквах кури грабалися та заводи розташовувалися, Свято-Георгіївська була недоторкана і надійно охоронялася. Збереглося й внутрішнє убранство. На довгий час іконостаси знайшли сховок у Луцьку, а в 70-х роках минулого століття, коли у храмі відновилася служба, їх повернули.
Років десять тому почали селяни помічати, що рік за роком до їхньої пам’ятки архітектури, яка опинилася на 30-метровому обриві, все ближче підступають води Стиру. Наразі ситуація майже критична: огорожа храму вже висить, до прірви залишилося якихось два метри. Ще трохи – і мури церкви омиватиме річка.
Голова Мервинської сільської ради Юрій Томащук розказує, що останніх три роки вони відчайдушно б’ють на сполох і дзвонять в усі дзвони щодо цієї проблеми.
– Оскільки це пам’ятка архітектури національного значення, – каже сільський голова, – громада не має права втручатися і самотужки проводити якісь серйозні роботи з її порятунку. Та й кошти потрібні величезні. Ми вже насаджували дерева біля будівлі, але бобри їх всі погризли-понівечили. Експерти, яких запрошували з Львівського інституту «Діпроводгоспу», повідомили, що перетягнути церкву на безпечне місце неможливо, бо під нею знаходиться древнє захоронення. Потрібно негайно проводити роботи по укріпленню берега, можливо, навіть доведеться втручатися у водну артерію і змінювати русло річки. Орієнтовно на порятунок нашого раритету потрібно десь два мільйони гривень.
Зважаючи на нестабільну економічну ситуацію у країні, навряд чи влада згадає про порятунок пам’яток архітектури. Проте обіцяти – обіцяють. І в Міністерстві регіонального розвитку будівництва України, і в Міністерстві надзвичайних ситуацій, де оббивав пороги Юрій Томащук. Губернатор області Борис Клімчук теж включив у проект Програми економічного і соціального розвитку області на 2011 рік «проведення першочергових робіт по берегоукріпленню з передбаченням виділення для цих потреб з обласного бюджету 330 тисяч гривень».
Яку участь братиме держава у цій ситуації – безпосередню чи робитиме вигляд стороннього глядача – побачимо у майбут-ньому. Шкода буде, якщо старовинна Георгіївська церква так безглуздо закінчить своє існування…
Мирослава КОСЬМІНА,
Волинська область
Фото автора

• Нравится
•