Аферисти втираються у довіру до стареньких навіть у лікарнях

З наболілим звернулася в редакцію «Вісника+К» лучанка Людмила Мура. Приводом стала неприємна історія, яку їй нещодавно довелося пережити. Вона познайомилася з молодою жіночкою, коли лежала в лікарні. Згодом та особа почала провідувати пенсіонерку вдома. А тоді… обікрала. Тож Людмила Макарівна хоче застерегти від подібної довірливості інших.

На початку жовтня минулого року Людмилу Муру розбив інсульт. Жінка раз пролікувалася у неврологічному відділенні міської лікарні, а через два місяці лягла туди на повторний курс. Хвору провідувала переважно сестра Харитина (дітей у Людмили Макарівни нема).
– Ліля лежала зі мною в одній палаті, – пригадує пенсіонерка. – Харитя приходила щодня, бо ж треба було зранку купувати ліки за призначенням лікаря, а мені спускатися в аптеку було важко. Але в сестри у господарстві в той час саме корова мала отелитися. То одного разу вона попросила Лілю купити мені все для крапання. Так наші товариські відносини й розпочалися.
Виписувалися Ліля та Людмила Макарівна одного дня. Тоді й обмінялися номерами телефонів.
– Я 51 рік пропрацювала фармацевтом, то до мене й тепер дуже часто різні люди звертаються за допомогою, – каже пенсіонерка. – От і Ліля попросила дати їй контактний номер «на всяк випадок». Другого чи третього січня – дзвінок у двері: на порозі стояла Ліля. Звідки дізналася мою адресу – досі для мене загадка (я пам’ятаю, що їй не казала, де живу). В мене тоді саме сестра гостювала. То Ліля трошки побула й пішла. А трохи більше ніж через два тижні знову подзвонила. Спитала, чи я вдома і чи сама. Чоловік збирався їхати у справах, то я відповіла, що зараз буду сама. Не минуло й кількох хвилин, як вона вже відчиняла хвіртку.
Жінка розповідає, що гостя поводилася дивно. Несподівано крикнула, що в хаті газ смердить. Господиня відразу кинулася на кухню. Проте все було в порядку, тож вона швиденько повернулася у кімнату. Розмова не дуже клеїлася. Аж тут Ліля попросила Людмилу Макарівну показати, що то за така рослина календула. У пенсіонерки величезна медична бібліотека. Вона знайшла потрібну книгу і простягнула гості. Як раптом – дзвінок у двері.
– Як на те, поштарка пенсію принесла, – розповідає далі. – Вона не знала, що я не сама (бо з коридору не видно було, що в мене хтось чужий є). Ще й так голосно сказала, що цього разу пенсія значно вища. Мені й чоловікові разом нарахувала 2024 гривні. Я поклала ті гроші в кухні на столі й пішла провести поштарку. А тут Ліля з кімнати вийшла – і в кухню: «Ой, який у вас холодильник гарний». А мені сестрині онуки такий подарунок зробили. Давай заговорювати – покажіть, як всередині, яка морозильна камера. Не встигла закрити холодильник, як Ліля почала прощатися і швиденько пішла на вихід. Я глянула на стіл – а грошей нема.
Жінка не відразу наважилася викликати правоохоронців. Все ж через кілька годин в міліцію таки зателефонувала. Тільки біда – про Лілю вона майже не мала інформації: телефон не відповідав, адреси не знала… Але вийти на слід зловмисниці вдалося. Вона, виявилося, уже мала судимість за подібний злочин – і це молоду жінку нічому не навчило. Суд в особі Олесі Калькової, судді Луцького міськрайонного суду, вину Лілії визнав і виніс вирок – 4 місяці арешту. Також на користь потерпілої було присуджено стягнути 2022 гривні матеріальної шкоди та 1000 гривень моральної. З таким «надто жорстким» рішенням Феміди підсудна не погодилася і оскаржила вирок. Тож за кілька днів справа розглядатиметься в Апеляційному суді.
Лілія апелює до милосердя як одинока мати трьох дітей (кажуть, колишній чоловік перебуває у місцях позбавлення волі), запевняє, що на злочин пішла через скрутне матеріальне становище. Але чи розуміє вона, що без засобів існування лишила двох літніх людей, для яких  пенсія (зароблена чесною працею!) – єдиний дохід? А їм кошти дуже потрібні не лише на утримання житла, а, в першу чергу, на ліки.
– Мені треба було б зараз знову лягати в лікарню, а нема за що… – журиться Людмила Мура. – Повертати гроші, схоже, ніхто й не думає…
Наталія КРАВЧУК,
м. Луцьк
Фото автора

• Нравится
•