Чи виживе дрібний господарник під час земельної реформи?
Мабуть, як ніколи селяни прислуховуються до того, що сьогодні говорять чиновники, уряд. Бо незабаром розпочнеться продаж сільськогосподарської землі. Вже в нинішньому році мають створити законодавчу базу ринку таких земель. А від цього залежатиме, що матиме село і як житимуть дрібні господарники, адже саме вони виробляють більшість продукції в державі. Саме про це і не тільки велася мова у вівторок на нараді з питань розвитку сільських територій у Волинській області за участю міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Присяжнюка.
До обласного драмтеатру з’їхалося сотні представників місцевих громад. Підсумовувалася робота органів місцевого самоврядування за 2010 рік та говорилося, як вони житимуть нинішнього. Але більшість проблем, які піднімали у своїх виступах представники малих територій, стосувалася праці селян, створення обслуговуючих кооперативів у населених пунктах, регулювання цін на продукцію. Хоча голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук наголосив, що багато залежить від сільських і селищних рад, а таких в області є аж 408, депутатський корпус складається майже із семисот депутатів різних рівнів. Але ці ж самі голови часто звертаються до обласної влади: “Допоможіть...” “Я таких листів навіть не розглядаю, – наголосив Борис Петрович. – Потрібно, щоб потреби співпадали з можливостями. Ми йдемо назустріч тільки тим, хто працює, хто наповнює бюджет, хто може довести необхідність свого соціального проекту. Водночас гостро стоїть питання про створення електронних господарських книг і питання землі. Її на приміських територіях нема чого просто так виділяти – тільки через аукціон. Ще питання: люди в селах не знають, які програми діють в області. А це означає, що не працюють сільські голови”.
Голова облради Володимир Войтович додав, що сільські ради мають сьогодні можливість використати тих людей, які стоять на обліку на біржі праці – “щоб порубати дрова бабусі і навіть почистити меліоративні канали”, які, до речі, в цьому році мають передати на баланс сільрад.
Розповіли, як живуть сільські громади їх представники. Наприклад, Бужанський голова із Горохівського району Василь Шевчук повідав, що їхня сільрада – одна з небагатьох, яка утримує пожежний автомобіль, люди мають до сотні тракторів, зернозбиральні та картоплезбиральні комбайни. Лідирують з продажу молока, картоплі, зацікавилися вирощуванням цукрових буряків. Не ледарюють і в Четвертнянській сільській раді Маневицького району. Однак її представниця Степанида Підвальна зауважила, що селяни схвильовані тим, що закупівельні ціни на молоко та м’ясо знижуються, а роздрібні катастрофічно ростуть. Тож, як сказала Світлана Зай, голова обслуговуючого кооперативу “Молочний” з Володимир-Волинського району, потрібно підтримати малі території, зокрема, кооперативи технічно, щоб вони змогли продавати вже охолоджене чи перероблене молоко школам, лікарням за ціною виробника, а не здавати посереднику.
Аграрний міністр Микола Присяжнюк наголосив, що саме такі кооперативи і будуть підтримуватися. Бо реформи в економіці давно визріли. Нічого нового придумувати не потрібно, варто адаптувати аграрний сектор до сьогоднішніх вимог, щоб продукція була конкурентноспроможною і вийшла на зовнішні ринки. Якщо молоко – то щоб воно охолоджувалося безпосередньо на молокопункті, якщо м’ясо – то щоб були спеціальні ринки забою тварин, а не робилося це стихійно.
– Ми не можемо нав’язувати крупнотоварне виробництво, ми за різні форми ведення сільського господарства, – сказав Микола Володимирович. – Багато сьогодні питань до Укркоопспілки. Вони мають більше шести тисяч ринків. Чому там не стоїть селянин, для чого будувати нові ринки? Знову ж таки, чому в нас немає даних, скільки продукції Україна потребує для споживання? Чому, для прикладу, 60 відсотків часнику минулого року завезли з Китаю? В нас що, не можна спрогнозувати, чого і скільки маємо вирощувати?
Тож міністр сказав, що нині мери мають знати, скільки потребують городяни сільгосппродукції. А 2011-й – це рік, коли вестиметься підготовка до створення ринку сільськогосподарських земель. І тут є чотири завдання: не залишити селянина без землі, зберегти дрібного сільгоспвиробника і фермера, підвищити врожайність зернових. Зерновий клин використовується на 100 відсотків, а от машинно-тракторний парк застарів – треба на українські землі нову техніку. Акцентуватиметься увага і на формуванні внутрішнього ринку. “Хоч і говорили, що ринок все відрегулює – не відрегулював, – сказав міністр. – Тож вийшло, що обсяги гречки, жита і цукру скоротилися врази. А ціни виросли, особливо на гречку”. Буде створено й аграрний інвестиційний банк.
А на Волині, зазначалося на нараді, і далі підтримуватиметься молочне та м’ясне скотарство, ті, хто сіятиме жито та цукрові буряки. От тільки чи всі товаровиробники – і крупнотоварні, і одноосібні, працюватимуть в однакових умовах?
Марія ДУБУК,
Волинська область
| Comments: |
