Відрізала синові голову кухонним ножем

Артемчику було всього п’ять місяців

Артемчику було всього п’ять місяців

“П’ятимісячного хлопчика знайшли на подвір’ї з відтятою головою” – уже стає моторошно від самого повідомлення про це убивство. Ніяк не вкладається: чим же згрішило невинне янголя перед двоногим звіром, який так безжально вкоротив йому віку? І застигаєш від усвідомлення: у душогубстві рідного сина зізналася… мати.
Знайшла чоловіка у Києві
Сталося це у місті Славута на Хмельниччині. Люди не можуть прийти до тями – кожна згадка про Артемчика у знайомих родини, де сталася трагедія, навертає на очі сльози. Славне ж дитя було! Кажуть, 23-річна Світлана, матір хлопчика, гляділа сина, буквально пилинки з нього здмухувала – він був завжди чистенький, акуратно одягнутий. Дитя мало усе необхідне: і колясочку, і ліжечко, і ванночку, і ходунки. Ніколи не помічали у поведінці жінки чогось дивного, такого, що могло насторожити, попередити про небезпеку, тим більше, для життя малюка.
Микола – громадянський чоловік Світлани. Він теж зі Славути, хоча познайомилися не у своєму місті, а в Києві, куди обоє подалися на заробітки. Між молодими людьми закрутився роман, а там під серцем і дитя забилося.
Повернувшись у Славуту, сім’я винайняла помешкання. Дім, у якому проживали, фактично через дорогу від батьківської хати Світлани. Здавалося б, це ж чудово, бо завжди можна розраховувати на підтримку та допомогу рідних. Тим більше тепер, коли з’явилося маля.
Але ж родина не зовсім благополучна. Батько Світлани – п’яничка “зі стажем”, мати, кажуть, два роки тому взяла себе в руки (а мала таку ж проблему). Вигляд їхньої ветхої хатини аж за душу бере. Словом, бідося чорна. Але доньки (їх у батьків троє) якось з того “добра” повишкрібалися. Світлана – найстарша, першою пішла на свій хліб. Розповідають, що після закінчення школи вона деякий час працювала у місцевому кафе офіціанткою. Пізніше в Київ подалася, аби мати якусь копійку. Кожен запевняє: дівчина не пила, хоч і мала поганий батьківський приклад! Була чистьоха й товариська.
Микола ж навпаки – небайдужий до чарки. Що заробить, те проп’є. Розповідають, що в дитинстві, як ще його баба жила, він був непоганим хлопцем, в церкві прислуговував, а як підріс – став нервовий, агресивний, до горілки пристрастився. І перша дружина Миколи, яку взяв з дитиною, поділяла чоловікову пристрасть. У молодої пари народилася донька. Однак за оковитою батьки геть забули про виховання дітей. Дійшло до того, що, побачивши їхню голодну дівчинку босоніж на снігу, на сполох забили сторонні люди. І подзвонили Миколиній матері, аби Людмила Григорівна зробила щось, бо мала загине. Невдовзі горе-батьків позбавили батьківських прав, а опікуном дівчинки призначили свекруху.

Напередодні трагедії жінка спалила Біблію
Микола розійшовся зі своєю першою дружиною, але пити не покинув.
На жаль, на пагубну пристрасть не вплинуло і знайомство зі Світланою. З усього почутого стало зрозуміло, що дівчина цим дуже переймалася. Адже п’янки бачила вдома з дитинства і не таким уявляла сімейне щастя. А чоловік постійно з “шабашок” повертався напідпитку.
– Світлана забороняла, щоб ми приходили до неї в гості, коли Коля вдома, – зізналася її рідна сестра Олена. – Вона боялася його. Погано між собою жили. Коля не раз кричав на дитину, жбурляв малого. Сестра розповідала, що він, як напивався, не раз валявся на підлозі, кричав, сміявся, бився головою об стіни… Як це можна було терпіти?
Напередодні трагедії Світлана сама заходила до батьків.
– Вона попросила грошей на молочко для Артемчика, – розповідає мама Світлани Любов Миколаївна. – У сусідки корова “в запуску”, молока не дає, то я домовилася з іншими людьми. Дала дочці гроші, солянки баночку, варення, салат. Вона подякувала й пішла додому. Нормальна була.
Що трапилося з молодою жінкою за кілька годин – сам Господь знає. На світанку Світлана прибігла до батьків із закривавленими руками. Трусилася, була сама не своя.
– Я відразу не міг зрозуміти, що трапилося, – розповідає батько. – Питаю: “Що ти наробила?” А вона мені: “Диявола забила”. “А Біблія де?” – запитав, бо вона десь місяць тому книгу в нас взяла. А вона відповіла, що спалила.
Світлана сказала, що позбавила життя синочка і його тільце лежить на подвір’ї біля туалету.
Її сестра відразу викликала міліцію і “швидку”. Від побаченого у бувалих правоохоронців темніло в очах. Бо не у кожного стане духу курку зарубати, а це ж треба було цвьохнути кухонним ножем по шиї маляти…
Від чого у бідолашної помутніло в голові? Хтось каже про післяпологову депресію. Мовляв, народжувала Світлана важко – довелося робити кесарів розтин. З появою малюка клопотів додалося, чоловік пив, допомоги ні від своїх батьків, ні від свекрухи не мала. Ось і не впоралася з труднощами. Хтось зауважує, що жінка читала книжки по нумерології. Навіть за спеціальними схемами вираховувала ім’я дитини, аби хлопчик мав щасливу долю. Вирахувала…
– Питаєте, що могло за ніч з нормальною людиною статися, щоб вона головою поїхала? – перепитує у мене Світланина сестра Олена. – А може, то не вона зробила. А помішалася через те, що все це сталося у неї на очах? Бо у Свєти, коли прибігла, не був заляпаний кров’ю одяг – лише руки. А в Колі судимість є. І перша його дружина, кажуть, в психушці лікувалася.
Відповіді на усі питання дасть розслідування. Як розповів старший слідчий слідчого управління УМВС України у Хмельницькій області Андрій Фурманчук, Світлана арештована. Уже призначено судово-психіатричну експертизу – через три тижні будуть відомі її результати.
Наталія КРАВЧУК,
Хмельницька область
Фото автора

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>