Молоді сім’ї збудували кілька нових вулиць

У Більській Волі, помітила, багато осель білого кольору. Притому, підбілюють їх господині двічі на рік – навесні та восени. То вже молоді родини ставлять хати цегляні, а якщо і з дерева, то згодом обов’язково їх чимось обкладають – щоб тепліша була. І майже кожна новозбудована оселя обігрівається не грубками, а паровим опаленням, щоб було гарно і  зручно. Саме з таких хатин і виросли вулиці Поліська, Рогова, Зарубинська...От і дім Віталія та Наталії Кравчуків на Зарубинській – просторий та гарний. Проживає в ньому аж дев’ятеро  душ. Найстаршій дитині молодого подружжя вісім рочків, наймолодшому хлопчикові – всього кілька тижнів.
– Дав Бог нам двох дочок і четверо синочків, – посміхається Наталія. – Всі такі різні. Двоє вже в школу ходять. А одне он ще в колясочці агукає. Добре, що мама нам допомагає з ними справлятися.
На столі у кухні помічаю чотири буханці свіжоспеченого хліба:
– Вистачає на тиждень?
– Де там. Два рази печу. З кожним роком треба буде більше. Бо скільки там зараз малі діти їдять...
Харчується родина в основному зі свого господарства. Віталій – колишній тракторист, втратив роботу відразу, як розпався колгосп. Наталя роками виїжджала в інші райони на обробіток буряків (куди вже зараз, коли в хаті стільки малечі?). Тож довелося забрати два земельні паї. Відтак молода сім’я обробляє понад три гектари поля.
– Вирощуємо, як і всі, картоплю, зернові, є теплиці з огірками. В хлівах – свині, кури, качки, корова – треба ж чимось годувати сім’ю. Тож дрімати не доводиться, – продовжує жінка. – Але як би не натрудилася, знаходжу час для квітів. Виписую спеціальну літературу, потім замовляю саджанці, цибулинки – відтак маю кілька квітників. Знайду якусь непридатну шину для авто, засиплю землі – і вже є клумба.
Тож садиба Кравчуків у теплу пору нагадує райський куточок. Квіти в’ються навіть по огорожі та за нею біля дороги. Любити своє подвір’я Кравчуки привчають і дітей. І до роботи – також. Наприклад, один із синів Віталія та Наталії без остраху спостерігав за батьком, який порався біля свіжини (заколов кабанчика).
– Сільські діти змалку знають, де береться картоплина, м’ясо, курка чи качка, – кажуть Кравчуки, які привчають своїх чад не надіятися на когось, а тільки на свої сили і свої руки, і що тільки своїм трудом можна прогодувати родину.

• Нравится
•