250 видів тварин і птахів збіглося до гурту
Щоб побачити, що бігає і літає в наших лісах та гаях, заховалося в очереті навколо озер та ставків, варто завітати в Шацький музей фауни, що розташований на території лісового коледжу. Що він існує – це заслуга тих, хто тут працює і навчався. Адже експонати почали збирати ще в шістдесятих роках минулого століття, відколи і заснувався коледж.Ще за часів Союзу студенти роз’їжджалися на практику в різні куточки держави. Як патріоти свого навчального закладу додому звозили... опудала. Слугували ними тварини, з якими сталися нещасні випадки чи яких позбавила життя якась безжальна рука. Так з’являлися в музеї перші експонати. Сьогодні тут 250 видів тварин та птахів.
– Працює гурток, де студенти займаються таксодермією. Тож після закінчення коледжу вони мають можливість отримати ще одну робітничу спеціальність – таксодерміст, – сказав директор коледжу Ігор Жмурко. – Крім того, цього року ми залишили працювати в таксодермічній лабораторії одного нашого випускника. Завлабораторією – один зі старійшин колективу, тож треба готувати йому учнів, щоб на майбутнє були кадри.
Саме приміщення музею відремонтували, перекрили. Але директор бідкається, що в таких закладах має бути стала температура. Поки що це непосильне завдання для коледжу. Тож експонати звірів та птахів змушені потерпати від – 30 взимку до + 30 влітку. І це їм не на користь.
– Може, знайдеться меценат, що допоможе музею. Бо природу на словах ми всі гаразд любити, але що ж конкретно робимо для неї? – додав директор.
Зубр, що зникає, лосі, олені, косулі... Горностай і ласка, рисі, які водяться в Городоцькому лісгоспі біля Маневич (там навіть є заказник місцевого значення “Рись”). Тхір, соня лісова, ховрах, хом’як, ондатра і нутрія, бобри і борсуки, кілька видів білок, серед яких родзинкою є вухата, лисиці і вовки, єнотоподібна собака – на всю цю живність багаті волинські ліси. Звичайно, окрема звірина шкодить людям, як наприклад, бобри, роблячи загати, куди потрапляють навіть... корови, але...
– То все наше багатство, – каже Ігор Васильович. – А подивіться, яке різноманіття птаства на Волині. Змієїд, яструби – гроза курей по селах, сови, дятли... Багато водоплавної птиці. Жовта, біла, сіра чаплі, бугайчик малий, дрівлюга, шуледзьобка, поручайник, лебеді, кілька видів качок (гоголь, свищ, чирок, нирки), різні лелеки, баклан, що водиться на острові озера Світязь... Тетеруки, що облюбували Маневиччину... Це все є на Волині. Наша територія вигідна ще й тим, що вона є своєрідним перелітним коридором, зупинкою під час міграції птахів.
– Як довго можуть зберігатися такі експонати?
– 15-20 років. Потім треба поновлювати...
Музей фауни, каже директор, це ще й своєрідна навчальна база для студентів: “Щоб вони могли відрізнити курку від зубра”. А для відпочиваючих санаторію “Лісова пісня” та озера Світязь – гарна можливість ознайомитися, що водиться у Волинській області, особливо захоплюється дітвора. Та й самі студенти люблять своє творіння. Навіть виготовили для музею аж... дев’ять тисяч березових листочків із фольги. Ними прикрасили приміщення. Ну, геть, як у лісі!
Марія ДУБУК,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО
| Comments: |
