Це одне з дванадцяти найбільших свят, яке відзначають 28 серпня. В цей день закінчується Успенський піст. Як пам’ятаємо із Євангелії, Ісус Христос заповідав Івану Богослову опікуватися його матір’ю. Стародавні перекази свідчать, що Матір Божа жила в Єрусалимі, згодом переселилася з Іваном Богословом до Ефесу.
Останні дні її життя знову пройшли у Єрусалимі. Вона знала про день своєї смерті – про це їй сповістив архангел Гавриїл. Про це вона сказала й апостолу Іванові. На її кончину зібралися всі учні Христові, окрім Фоми. Переповідають, що сам Ісус Христос з ангелами й архангелами зійшов, коли вона помирала. Тоді апостоли й ангели співали: “Богородице Діво, радуйся...” Цю молитву ми й донині воздаємо до Пресвятої Богородиці. Увечері того ж дня, коли апостоли зібралися в будинку, щоб підкріпити себе їжею, їм з’явилася Сама Матір Божа і сказала: “Радійте! Я з вами в усі дні”. Її похоронили у Гефсиманії, а коли через три дні сюди прийшов Фома й хотів попрощатися з Матір’ю Божою, тоді й побачили, що її тіла у гробі нема, залишилася лише плащаниця.
Святкування Успіння Богоматері розпочали ще у V столітті. За часів імператора Маврикія (582-602 рр.) вже остаточно встановлено дату святкування Успіння – 28 серпня за новим стилем. До його святкування віруючі готуються протягом двотижневого посту, що називається Успенським. Вважається, що він виник у п’ятому столітті, проте як загальноцерковний встановлений на Константинопольському соборі 1166 року.
Підготувала Ольга ЖАРЧИНСЬКА
Comments: |