Кращий тракторист України – юнак з Рівненщини

Славні механізатори Ярмольчуки – батько й син

З п’яти років за кермом

З технікою цей юнак товаришує можна сказати з пелюшок, а гурчання мотора було найкращою музикою. Власним тракторцем сім’я обробляє 5 гектарів землі. Тож щоразу, їдучи в поле, батько брав сина із собою. “З дворічного віку Володя зі мною в кабіні. Ніколи не плакав, що хоче додому. А в п’ять вже сам міг завести агрегат і їхати,” – розповідає Петро Володимирович. В десять років школяр орав свої та сусідські городи. Тому після за-кінчення дев’ятирічки не мудрував ким стати, а вирішив піти батьковою стежкою й вступив до Клеванського професійного аграрного ліцею. Вчителі одразу помітили тягу хлопчака до техніки. Майстер виробничого навчання Анатолій Купець серед 27 учнів виділив Володю і, як кажуть, зробив на нього ставку. Хоча до теоретичного вивчення матеріалу за допомогою підручників та конспектів хлопчина ставився не вельми відповідально, але на практичних заняттях показував вищий клас. Знання організму трактора до найменшої детальки допомогло йому здобути перше місце на обласному конкурсі фахової майстерності серед учнів професійно-технічних училищ. Відповідно, що захищати честь навчального закладу на всеукраїнському рівні довірили також Володимиру.
– Змагання відбувалися у Вінницькій області. Потрібно було вирішити не тільки теоретичні завдання, а й практичні. Судді звертали увагу не лише на якість оранки, а й навіть на виразність форми гребенів, – розповідає хлопець.
Серед 24 учасників клеванський учень показав найкращий результат. За перемогу його нагороджено президентською стипендією у розмірі 800 гривень та подарунком. Окремо відзначила свого вихованця дирекція училища.

Візажисти витісняють із села трактористів?

На Рівненщині 23 навчальних заклади, які допомагають дітям здобути професійно-технічну освіту. Як запевнив заступник начальника Рівненського обласного управління освіти та науки Петро Коржевський, нині збільшується кількість бажаючих вчитися в училищах. От тільки ринок праці потребує одних професій, а учні обирають інші. Не вистачає токарів, слюсарів, механізаторів, натомість дипломованих перукарів, візажистів, операторів комп’ютерного набору хоч греблю гати. Молодь спокушається на модні назви, але не задумується над тим, що вакантні місця знайти дуже важко. Занепалий аграрний сектор потребує сумлінних та роботящих людей, правда, пропонує їм низьку заробітну плату. Саме тому одиниці приходять в село. Стали непотрібними доярки, ланкові, механізатори.
 – Прикро, що в нашій аграрній державі зневажливо ставляться до робітничих професій. Навчальним закладам, таким як наш, все важче й важче набрати групи, в яких готують кадри для села. Та й матеріальна база потребує суттєвого покращення. Без державної підтримки підняти імідж простого трудівника важко, – зізнається директор Клеванського училища Борис Панчук.
Та, незважаючи на труднощі, колектив цього навчального закладу робить багато для своїх учнів. Свідченням тому є те, що вже три роки поспіль вихованці Клеванського училища займають перше місце на обласних професійних змаганнях. Перемога Володимира Ярмольчука на всеукраїнському – особлива гордість для педагогів та батьків. Сам юнак не багатослівний. Через кілька днів він отримає диплом тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва. Куди піде працевлаштовуватись? Ще не вирішив, але своє майбутнє неодмінно пов’яже з технікою. А поки допомагатиме батькам вдома та готуватиметься до вступних іспитів в технікум. Після його закінчення Борис Панчук пообіцяв забрати талановитого юнака в училище майстром виробничого навчання.
Руслана ТАТАРИН, Рівненська область
Фото автора

• Нравится
•