Найдревнішій святині на «Козацьких Могилах» – майже чотири тисячі років!
Лик Святої Трійці попри давній час не затьмарюється
На початок – про сам Мамврійський дуб. Він стоїть у Хевроні (Палестина) на монастирському подвір’ї, утворення якого пов’язане з ім’ям начальника Російської духовної місії в Палестині архімандрита Антоніна Капустіна, що займав цей пост у 1865-94 роках. Архімандрит Антонін ретельно досліджував околиці Хеврона, звіряючи свої спостереженнях із стародавніми біблейськими текстами і різними свідоцтвами очевидців. Надалі до цієї дослідницької справи долучилися сотні іменитих науковців та священиків, й істина прояснилася: що дуб, розташований у місцині Мамре, – це той самий, під яким праведний Аврам зустрічав Святу Трійцю – трьох Ангелів, Які й сповістили Йому про народження сина Ісаака, із потомства якого вийде Рятівник світу і від Якого благословляться всі народи на планеті.
Надалі архімандрит Антонін викупив територію довкола дуба для Руської Православної Церкви. На перших порах, коли священик та дослідник взявся за упорядкування довколишньої території, Мамврійському дубові почали приділяти підвищену увагу. Втім, як це не прикро, але до кінця минулого століття дерево всохло. У 1997 році на ньому ще залишалася остання зелена вітка. Нині ж, коли і вона всохла, біля стовбура несподівано з’явився зелений пагінець, який небезпідставно вважають символічною сув’яззю між поколіннями та тисячоліттями. Що ж стосується сухих віток, які опадали, та кори, що відлущувалася, то із цього унікального матеріалу у різний час головним чином виготовляли дощечки – як основу для ікон Святої Трійці.
Пляшівську ікону освятили на Гробі Господньому
– Такі благодатні ікони, – розповідає один з найактивніших дослідників історії, ігумен, настоятель Свято-Георгіївського монастиря на “Козацьких могилах” о.Никон (Гайдай), – стали набутком багатьох православних храмів та монастирів по всьому світу. А одна із реліквій потрапила на “Козацькі могили”. Сталося це століття тому, у 1910 році. Тоді якраз започатковувалася свята обитель у селі Пляшева на місці Берестецької битви. Про неї пішов широкий поголос, і вже на початку свого зародження “Козацькі могили” поповнилися благословенними дарами східних патріархів, афонських ченців, паломників з Єрусалиму, і до цих святинь почав приклонятися віруючий люд і відчувати Божу милість – отримувати зцілення від душевних та тілесних страждань. Отож, одним із таких дарів стала ікона Святої Трійці – із сургучевою печаткою та надписом, який свідчить про її історичну та духовну цінність: “Ця ікона Святої Трійці написана на священному дубі Мамврійському і освячена на Живоносному Гробі Господньому. Начальник Російської духовної місії в Єрусалимі архімандрит Леонід. 22 квітня 1910 р.”. У тому ж, 1910 році, ікону-реліквію Святої Трійці було покладено у дерев’яну Свято-Троїцьку каплицю, у якій відправлялися перші богослужіння на “Козацьких Могилах”. У 1914 році, коли збудували кам’яний Георгіївський храм, а каплицю розібрали, ікону перенесли до собору, де вона у Борисоглібському храмі – на хорах Георгіївського собору – знаходиться й дотепер, притягуючи всіх, хто прагне Божої допомоги та благословення. Цікаво також, що ця невеличка ікона вміщена у нижню частину іншого великого образу (площею понад один квадратний метр), написаному на металі у 20-30-х роках ХХ століття і вправленого у масивний дубовий кіот, оздоблений різьбою та колонами. Загалом, говорячи про ікону Святої Трійці, намальовану на унікальній мамврійській деревині, то можна сповна стверджувати, що тут поєдналися найдавніша історія та Божий Дух. І нехай цей дивовижний сплав не перестає і далі окрилювати та очищувати людський світ.
Сергій Новак,
Рівненська область
| Comments: |
