На заручинах дізнався від коханої про народження… доньки
Підпис відсутній
Галина, відмінниця і активістка в школі, до вузу вступила без проблем. Міське життя швидко завихрило їй голову. Вирвавшись із села, де за роботою світу не бачила, бо батьки фермерували – тримали величезне господарство і гектари поля, вона не тільки брала участь в усіх університетських заходах, але й ходила на міські вечірки. Грошей не бракувало, оскільки рідні щомісяця передавали їй “енну” суму гривень. Тому, провчившись лишень кілька місяців, дівчина розжилася на багато друзів. У гуртожитку завжди було гамірно, звучала гітара і дружна компанія виспівувала допізна, що аж комендант приходив втихомирювати.
Саме в “общазі” Галя і познайомилася з Мишком. Він був місцевий, приходив до дівчат на вечорниці, а вчився у паралельній групі. Це була любов з першого погляду. Той день, коли між ними ніби струмом пробило, дівчина запам’ятала на все життя. Було свято 8-го Березня. Гальчина компанія вирішила влаштувати вечірку. Подруги повідомили, що запросили “наших”. Хто саме мав прийти, Галя не знала. Але коли Мишко разом з трьома товаришами зайшов в кімнату, тримаючи в руках білі тюльпани, вона відчула, що серце почало калатати сильніше. Галя не встигла й оком моргнути, як той букет опинився в її руках, а від ніжного поцілунку на щоці стало аж млосно... Після того дня їхні стосунки почали стрімко розвиватися. І вже через рік вони стали жити разом, знімаючи окрему квартиру.
І хоч Галя помічала, що багато дівчат задивляється на Мишка, була впевнена, що любить він тільки її одну. Але ж чи знала, скільки випробувань доведеться пройти, щоб зберегти оте кохання?
...Галина застала свого Михайлика з розгульною дівахою Катериною зненацька, коли вранці без попередження приїхала від батьків. Було це вже на останньому курсі вузу.
– Як ти міг?!. Та ще й з ким?!. Та вона, та в неї вже й дитина є... – не могла стримати сліз Галина.
Мишко, як шкідливий кіт, забився в куток кімнати, опустив голову і мовчав. Наступного дня було каяття, що сталося “це” після дня народження друга, на п’яну голову. Але Галя була невблаганна. Зібрала речі й повернулась у гуртожиток. На випускному у вузі вони не розмовляли. Можливо, у неї відлягло б від серця, але Катька крутилася біля її Михася як наречена. І дівчина поставила в той вечір на їхніх стосунках жирну крапку...
Про дитину ніхто не знав
Галя відразу після випускного влаштувалася на роботу на фірму фінансистом. Через місяць вона відчула, що вагітна. Йти до Михайла не дозволяла гордість. “Що, бігти на поклон? Ніколи...” – вирішила твердо, тому, як могла, приховувала свою вагітність. Поскільки роботу мала непогану, то й втрачати її не хотілося. Почала ходити в балахонах, тому ніхто і гадки не мав (чи може не хотів цього бачити), що вона носить під серцем дитя. Коли ж прийшов час народжувати, дівчина взяла відпустку за власний рахунок на два місяці. Поїхала в інше місто і народила дівчинку. Як не намагалися її вмовити забрати маля, але вона не захотіла його виховувати, хоч і відмови не писала. “Можливо, можливо колись і заберу...” – тільки й мовила. Повернувшись на роботу, з головою занурилась у справи, гнала думки про дитину геть. Кілька разів на рік все ж навідувалася в будинок дитини до своєї Оленки.
...А Михайла таки вкрутила Катька. І він почав жити з нею під одним дахом. Хоч як він не намагався переконати її народити йому дитину (чомусь завжди хотів довгокосу, з великими бантами на голові доньку), але вертихвістка Катя переконала, що їм вистачить і її сина. Крім того, вона не може завагітніти. І якось натякнула, що причина зовсім не в ній... “Можливо... Адже і Галя не вагітніла...” – закралася думка, і Михайло прийняв долю, якою вона є. Жив, працював, піклувався про Катерину і її сина, хоча штамп у паспорті все ж не поспішав ставити.
...Відтоді минуло п’ять літ. Якось на одній діловій зустрічі Галина відчула, що на неї хтось пильно дивиться. Підняла очі – і зустрілась поглядом з такими знайомими голубими очима. Так, то був Михайло. І то в їхньої доньки такі очі, як в тата... Їй хотілося плакати, але Галина таки змогла перемогти себе, мило посміхатися.
– А ти така ж красуня. Навіть більше розквітла, – Михайло шепнув їй на вушко, коли проходив поруч. А ввечері вони довго гуляли вулицями міста. І здавалося, що й не було цих кілька літ. Саме в той вечір Мишко сказав, що ніколи її не забував, завжди думає про неї, хоча зізнався, що живе з Катькою. І попросив не відмовити у наступній зустрічі.
...Вони не ховалися, але й не афішували своїх стосунків. Катерина, яка, як кажуть, зуби з’їла на мужиках, відразу відчула, що в Михайла хтось є. І таки випитала, що він знову зустрічається з Галиною. Тож вирішила покласти цьому край. Дізнавшись, де працює суперниця, влаштувала привселюдні розборки. А потім таки вмовила її не псувати їм життя і випалила, що... вагітна. Такому аргументу Галина не могла заперечити і... зібрала речі, подала заяву на розрахунок та й виїхала в село.
...Роботу знайшла відразу, бо таки була досвідченим фінансистом. Але село не могло зрозуміти, чому вона з міста, вже наживши там квартиру, таки припхалася додому. Відповідь не забарилася. Через два місяці на приватне підприємство, де працювала головним бухгалтером Галя, приїхав гарний мужчина, який її розшукував. Місцеві жіночки, охочі до перемивання кісток і копирсання у чужій білизні, відразу спрогнозували, що тут щось не так... Розмова молодих людей була довгою. Михайло таки переконав Галю, що Катерина зовсім не вагітна.
– Та в мене взагалі може дітей і не бути... – мовив. – От і з тобою не було, і з Катею...
– Не вигадуй дурниць... – і Галька вмить прикусила язика.
Було ще два візити – і дівчина здалась. Але про Оленку вона так і не змогла сказати Михайлу.
...На заручини до Гальки приїхав Мишко зі своїми батьками (так захотіли Галинині). І лишень в цей день, коли молоді зосталися самі, Галя зізналася, що в них є спільна дівчинка. Тепер вона вже каялася про свій гріх, що їздить тільки кілька разів в рік до дитини, а та знає, що вона її мама. І хоч у Михайла всередині все кипіло, але він все простив коханій тільки з двох причин: по-перше, тепер є доказ, що він не безплідний, а по-друге, він таки має дівчинку. І за це він ладен кружляти Галю до запаморочення у танку...
...Весілля відгуляли у селі. Подивитися на закохану пару прийшли не тільки всі односельчани, але й цікаві з інших населених пунктів. Бо де ж вони ще побачать, як гарненьке п’ятирічне дівча з великими голубими очима витанцьовує з нареченими – татом і мамою!
...Через кілька днів молода сім’я повернулася в місто. Разом з Оленкою. І невідомо, хто більше радів в цій історії...
Людмила РУДЧЕНКО,
Житомирська область
| Comments: |
