Роксолана з рогатина

Вона змусила одного з наймогутніших повелителів світу свого часу Сулеймана Пишного стати їй… покірним слугою. Хоч була йому спершу звичайною бранкою. Ця мудра українка так повелівала серцем і розумом турецького султана, що усім на подив стала його головною дружиною і радницею. Мова про Настю Лісовську, відому всьому світові під йменням Роксолана. Дотепер у Стамбулі стоїть її розкішна кам’яна усипальниця – єдина така в Туреччині гробниця, збудована на честь жінки. 15 березня виповнюється 552 роки від дня її смерті.Настею Лісовською нарекли письменники?
Роксолана вважається донькою священика Гаврила Лісовського з містечка Рогатина, що на Івано-Франківщині. Доктор історичних наук, професор Володимир Грабовецький запевняє: яке її хрещене ім’я та прізвище – невідомо. Мовляв, Настею Лісовською рогатинську попівну нарекли письменники. Це домисел, що не спирається на жодне достовірне джерело.
Збереглися свідчення європейських послів до Стамбула – у Туреччині бранку з Київської Русі звали Гасекі Хурем (“Радісна Султанша” – за її веселу вдачу). Тогочасний німецький дипломат Бузбек та італійський історик першої половини XVI століття Л. Джовіо називали її Роксоланою. Це ім’я походить від давнього античного міста Роксолани, яке існувало з VI століття до нашої ери до III століття нашої ери на березі Дністровського лиману (нині територія Одещини). У середні віки роксоланами в Європі називали жительок українських земель.
У султанському палаці не було іншої жінки, яка б мала більшу силу і владу, ніж Хурем. Полонила Сулеймана швидше не своєю красою, а силою розуму. Вона відвідувала бібліотеку, вивчала мови й не боялася давати чоловікові поради. Дуже швидко роль Роксолани возвеличилася до другої у державі після самого султана. Вона з’являлася на людях з відкритим обличчям, проте її шанували як зразкову мусульманку.
Була бранкою – стала головною дружиною
Саме Роксолана наполягла, аби Сулейман переніс у свій “робочий” палац Топкапе (нині він перетворений на музей) гарем – аби бути ближче до султана. Це була найбільша реконструкція споруди з моменту її побудови.  А ще українка домоглася, аби на момент правління її чоловіка припинилися турецько-татарські набіги на київські землі.
Багато хто Роксолану називає жорстокою. Вона вміла плести інтриги. Щоб досягнути свого, віддала дванадцятилітню доньку заміж за п’ятдесятирічного візиря. А потім “посприяла” його страті. Дорікають: зробила усе, аби стати першою і єдиною дружиною Сулеймана Пишного. Їй приписують вину в убивстві Мустафи, старшого сина султана, народженого від дружини Гульбехер (“Весняна троянда”). Саме він був проголошений спадкоємцем. Хурем переконала чоловіка, що Мустафа готує проти нього повстання. Розлючений Сулейман віддав наказ задушити сина… А правителем після себе проголосив Роксоланиного улюбленця Селіма. Та мати так і не побачила втілення своєї мрії. Селім став правити після смерті Роксолани. За його керівництва Османська імперія зазнає занепаду. Молодий султан більше уваги приділяв розвагам, аніж державним справам. Не дарма за ним закріпилося прізвисько П’яниця.
В цій історії залишається ще багато загадок. Султанші Хурем приписували чаклунство. Вона нібито за допомогою заклинань, любовних напоїв і талісманів причарувала Сулеймана. Як би не було, з упевненістю можна сказати одне: наша Роксолана стала не просто унікальною, а знаковою жінкою для Османської імперії. З її ім’ям пов’язано спорудження у Стамбулі багатьох історичних пам’яток, якими турки пишаються дотепер. Навіть після смерті коханої Сулейман Пишний продовжував будівництво культових споруд на її честь. Кажуть, до останніх днів своєї Хурем султан її просто обожнював!
З тканин дістали 912 кілограмів золота
Нині у Стамбулі в Топкапе можна оглянути кілька коридорів гарему, в якому була Роксолана. А також баню, в якій за спеціальними решітками мився султан. Дивують величезні кухні з громіздкими печами та димоходами. Цікаво, що при Сулеймані тільки у кондитерській над солодощами “чаклувало” 650 працівників. Серед дивовижних експонатів (а їх виставлено понад 65 тисяч!) – тканини, розшиті натуральними перлами та смарагдами, прикрашені сріблом і золотом. Кажуть, коли у ХІХ столітті султан Абдул-Меджид переїхав в іншу резиденцію – палац Долмабахче, то віддав майже всю ту розкіш у монетний двір. Тільки золота з тканин дістали… 912 кілограмів! Усіляких цінностей стільки, що очі розбігаються. В окремих залах можна побачити золоті підсвічники по 48 кілограмів кожен, алмаз 86 каратів в обрамленні 49 діамантів, золоту колиску для спадкоємця, меч царя Давида, посох Мойсея, чашу пророка Авраама, десницю Іоанна Хрестителя…
Наталія КРАВЧУК,
Наталія ТОЛМАЧОВА,
Луцьк-Стамбул-Луцьк

• Нравится
•