Лелека приніс дев’ять дітей
Майже сорок років птах гніздиться на даху сільської хати
Маленька хатинка край дороги у селі Ловище Турійського району привертає увагу людей. На її низенькому даху вимощене величезне лелече гніздо, яке, якщо придивитися, ніби двоповерхове. Цікаво, чи багато діток приніс лелека до цієї оселі? З цим запитанням заходимо на подвір’я.
Ольга ЗАВАДСЬКА звикла до сусідства з лелеками
Господиня Ольга Завадська лише сміється у відповідь:
– Ну, жодного на подвір’ї не скинув, – жартує. – А взагалі, у мене дев’ять дітей – сім хлопців і двоє дівчат. Найстарший – 30-річний Василь. Далі йдуть Анатолій, Віктор, Микола, Сергій, Михайло, Тетяна, Марія і наймолодший – 12-річний Роман.
Жінка додає, що лелеки давно стали своєрідними членами сім’ї. Як тільки потеплішає, усі чекають їхнього повернення з теплих країв.
– Ви не повірите, це гніздо збудоване майже сорок років тому, – каже Ольга Вікторівна. – У травні 1976 року в сусідки було весілля, тому добре запам’ятала, як лелеки почали мостити гілля на даху. Мій батько з братом зробив опору на хлів, щоб птахи туди переселилися, а вони вподобали хату, та й усе.
Відтоді, певно, не одне покоління лелек виросло на оселі Завадських. На місце батьків прилітають їхні діти і щороку розширюють гніздо. Воно виросло до гігантських розмірів за ці десятиліття. Чого там тільки нема! Хлопці розповідали, що не лише гілля служить будівельним матеріалом, а й різне ганчір’я, консервні бляшанки. Якось бузько поцупив у сусідки гумовий капець, але за день викинув з гнізда – видно, не підійшов для «ремонту». Тож зрозуміло, що лелечий дім важить немало, бо дах під його вагою добряче просів. Хлопці підперли каркас міцними стовпцями. Поки тримається.
– Уже думали якось скинути гніздо, бо хата скоро завалиться, – зітхає жінка. – Але діти відмовили, а потім і в газеті прочитала, що так біду можна накликати. Ой, махнула рукою: скільки років протрималося, то хай і далі буде.
Усі члени родини люблять слухати клекотання цих птахів та спостерігати за ними. Особлива потіха, коли маленькі вилуплюються. Смішно дивитися, коли розкривають дзьобики і чекають на поживу. Ніхто з людей не дивується, коли бачать на подвір’ї п’явок та жаб, яких часто губить дорослий лелека. А якось приніс вужа, то пташенята довго його скубли, поки розділили. Не завжди спостереження за цим сімейством пернатих радісне. Буває, що дорослі з якихось причин скидають пташенят з гнізда. «Ми хочемо їх врятувати, але вони завжди падають мертвими. Може, вони хворі, а птахи це відчувають і так проводять природний відбір», – висловлює припущення Ольга Вікторівна.
Цього року один бузько прилетів пізно – у кінці березня. Завадські радо вітали його появу. Переконана, що ще довго пернаті житимуть на цьому обійсті, адже у них додалося обов’язків – мають принести внуків Завадським.
Руслана ТАТАРИН,
Волинська область
Фото автора
| Comments: |
