79-річний дідусь переписує Святе Письмо
Іван Данилов від руки переписав Закон Божий щонайменше півсотні разів
Чотири роки тому такою незвичною справою зайнявся пенсіонер із села Бокійма Млинівського району Іван Данилов. Щодня власноруч створював по 30 сторінок рукопису. Коли ж поставив останню крапку (десь за три місяці), заповзявся й далі переписувати Закон Божий – для місцевого храму, монастиря, бібліотеки та односельців.
Як розповідає Іван Данилов, наближення до Біблійного слова у нього виникло через депресію після смерті дружини.
– Так, цій втраті нічим не зарадиш, – витирає сльозину, – але треба було якось далі жити. І я почав частіше ходити до храму, читати релігійну літературу. Далі здійснив прощу по монастирях. В одному з них за 80 гривень придбав Святе Письмо. Вдома перечитав три рази. Але, якщо чесно, у зміст так і не заглибився. От тоді й вирішив переписати, аби вникнути у кожне слово. Перший перепис дався мені на одному подиху. Ті паперові зшитки відніс до монастиря. А потім рідні, близькі, знайомі, дізнавшись про мою незвичну забаганку, стали звертатися: перепишіть і для нас. Не відмовив ще нікому. Недавно передав тридцять списаних загальних зошитів до Млинівського Свято-Михайлівського собору, де відкрилася соборна бібліотека. Дзвонить бібліотекарка, каже, що вже перші читачі на них записалися. Приємно, звичайно, що твій труд затребуваний, що люди тягнуться до Божого слова.
Іван Дмитрович народився в Росії, у Рязанській області, де особливого потягу до читання йому не прищепили. Ким тільки не працював – і будівельником, і малярем, і слюсарем, і газозварником. Був у житті момент, коли потягнувся до молитви – під час армійської служби, як їхню частину направляли для придушення «контрреволюції» в Угорщині.
– Хотілося не загинути, вижити, а було справді страшно, тому й звертався до Бога, – зізнається Іван Дмитрович. – А зараз хочеться здоров’я, якого, на жаль, нема. Але тільки-но починаю черговий папірус, на душі настає якесь полегшення, болячки ніби самі відходять. От би ще очі краще бачили, можна було б миритися…
На свої «папіруси» Іван Данилов списав не мало-не багато – три тисячі кулькових стержнів. Щомісяця на заряди та папір витрачає десятину зі своєї пенсії у 1140 гривень.
– Я не порівнюю свою працю з подвигом колишніх ченців. Але вважаю за честь нести в люди Закон Божий. Тим і живу.
Євген ЦИМБАЛЮК,
Рівненська область
| Comments: |
