Страсний тиждень
У ці великі дні згадується останній час земного життя Спасителя
Останній тиждень перед Великоднем називається Страсним, бо в цей час Церква згадує Страсті Христові. Через особливе значення і велич духовних спогадів та богослужінь він не включений у богослужбове коло Великого посту, а стоїть окремо як перехід від Святої чотиридесятниці до Світлого Христового Воскресіння – Пасхи.
Винесення Плащаниці
У Великий понеділок Церква згадує старозавітного патріарха Йосифа, якого заздрісні брати продали у Єгипет, сказавши батькові, що його розірвали звірі. Поміркований Йосиф розглядається як прообраз зрадженого Христа. Крім того, у понеділок згадується прокляття Господом смоковниці, яку Він побачив на дорозі, але не знайшов на ній плодів. Це безплідне дерево є образом лицемірних фарисеїв та всіх, у кому, незважаючи на зовнішню побожність, Господь не знаходить правдивих плодів віри та благочестя, а тільки лицемірну тінь закону.
У Великий вівторок згадується викриття Господом книжників і фарисеїв, Його розмови і притчі: про податок кесарю, про воскресіння мертвих, про Страшний суд і кінець світу, про десять дів і таланти, у яких зображено неочікуване пришестя Господа (про десять дів) і праведність суду Божого (про таланти).
Велика середа – день віддання Спасителя на страждання і смерть, коли згадується євангельська подія. Рада первосвящеників і книжників вже вирішила взяти Христа і вбити Його у селищі Віфанія в домі Симона, де зупинився в ніч на середу Христос, одна «грішниця» вилила дорогоцінне миро на Його голову. Тут же в душі Іуди народився намір продати Спасителя.
Особливо важливими вважаються останні три дні перед Великоднем – Великі четвер, п’ятниця та субота. У кожен з них на службах читаються уривки з Євангелія про страждання Христа. У четвер віруючі згадують встановлення таїнства причастя Тіла і Крові Христових – Євхаристії. В цей день під час Літургії буває багато причасників, а також за традицією готуюються Святі Дари для зберігання – на випадок потреби причастити хворих. Увечері в храмах відбувається богослужіння, під час якого читаються 12 уривків з Євангелія про Страсті Христові. У цей час парафіяни стоять із запаленими свічками, які після служби приносять додому.
Велика п’ятниця – найскорботніший день, коли Ісус був розп’ятий і помер на Хресті, викупивши людські гріхи. Церква згадує неправедне осудження Синедріоном і Пилатом Господа Ісуса Христа, Його страждання, розп’яття на хресті, смерть і покладання Його тіла в гріб, зішестя в пекло для сповіщення там перемоги над смертю і визволення душ, які з вірою чекали Його пришестя, а також введення розбійника в Рай. Літургія цього дня не звершується. Після полудня у храмах урочисто виносять для поклоніння Плащаницю – іконографічне зображення покладання тіла померлого Спасителя у гріб. На утренній Великої суботи, яка відправляється або увечері в п’ятницю, або зранку в суботу, перед цією Плащаницею читаються поховальні статії (піснеспіви), а потім її обносять хресною ходою навколо храму – подібно до Йосифа Аримафейського, праведного Никодима та жінок-мироносиць, які ховали тіло Ісусове.
Основні спогади дня Великої суботи викладені у церковному молитвослів’ї: «У гробі тілом, в пеклі душею, як Бог, в Раю ж з розбійником і на Престолі був Ти, Христе, з Отцем і Духом, все наповняючи, Неописаний». Під час літургії священнослужителі з чорних постових одеж перевдягаються в білі. Це є спогадом про традицію звершувати цього дня хрещення новонавернених, а також символом наближення Христового Воскресіння, про яке нагадують читання і богослужбові піснеспіви.
У дні Страсного тижня віруючим належить суворо постити «заради Страстей Христових», які Він перетерпів за гріхи людства. Окрім того, посиленим постом православні намагаються гідно підготувати себе до зустрічі Світлого Христового Воскресіння, богослужіння з нагоди якого розпочинається близько опівночі – в ніч із суботи на неділю.
Валентин МАРЧУК,
протоієрей,
прес-секретар Волинської єпархії УПЦ
| Comments: |
