Що нас і Україну чекає далі?
У неділю в центрі Сімферополя на сцені, де виступав ансамбль пісні і танцю Російського флоту, злодій Костянтинов, котрий вкрав у банках до мільярда гривень, за сумісництвом голова розпущеної Верховної Ради Автономної Республіки Крим, та колишній бандит, самозваний голова ради міністрів Аксьонов оголосили підсумки незаконного референдуму. Обоє взахльоб повідомляють, що вони і кримчани нарешті повернулися додому у Росію. Посмішка від вуха до вуха. Хотілося б побачити їхні писки через п’ять-десять років. Я не зловредний, але мені здається, що ця афера при допомозі російських штиків вилізе їм боком. Отоді і посміються, як в Україні кажуть, на кутні.
Можливо, особисто вони й зуміють прилаштуватися у російській державі, при іншій владі. А от десятки, тисячі, сотні тисяч простих людей? Що чекає їх? В ейфорії вони танцюють, співають, веселяться, і ніхто сьогодні не задумується, що ніколи безболісно не проходить процес, коли ріжуть по живому. А тут не просто ріжуть, а рвуть, шматують, розпанахують. Нищаться зв’язки у найрізноманітніших сферах життя: фінансовий обіг, дороги, постачання продуктів і води, газу. Навіть важко уявити, якими проблемами це обернеться. Відомий економіст Володимир Лановий подібний стан оцінює, як критичний. У першу чергу дасть себе знати невідповідність валют. Крим уже переходить на російський рубль. Інша біда – гроші будуть, та не вистачатиме товарів. Їхній потік з України, очевидно, припиниться. А Росія допоможе так само, як Абхазії, Осетії. Не знаємо, як буде з водою. На 85 процентів вона йшла у Крим з України.
Особливо душа болить за наших українців і татар. Із повідомлень радіо, телебачення знаємо, що вони не дуже рвалися у лоно Росії. Просто усі стали жертвами великого комбінатора Путіна. Заманулося чолов’язі укріпити свої південні кордони – взяв і відтяпав в України Крим. Причому зробив це вкрай «топорно», бридко, примітивно.
Ці ігри з їхніми референдумами чого варті. До чого ж доголосувалися, що у Севастополі прийшло на вибори 123 проценти виборців. Анекдот, та й годі.
Підписання угоди про входження Криму в Росію незаконне і не має здорового глузду.
Вражає цинізм новоявленого фюрера, який зверхньо бреше, погрожує нам. У зверненні до сенату Путін докоряє більшовикам, котрі у двадцятих роках минулого століття неправильно віддали Україні східні та південні регіони, що буцімто належали москалям. Чи не багатозначний це натяк на те, що ця зараза полізе ще й туди? Невже знову будемо мовчати і проковтнемо знущання над нами північного старшого брата?
Усі ми дуже сподівалися на захист Америки та Західної Європи. Вони клялися, що не залишать у біді, підтримають, введуть санкції проти Росії. Чим усе це закінчилося – пшиком. Після референдуму у Криму і фактичного загарбання його Путіним наші покровителі не пустять у США та європейські країни кількох високопоставлених російських придурків. Це не поміч, а насмішка. Нас вкотре розвели.
Довелося днями розмовляти з однією поважною жінкою, котра має дар яснобачення. Вона сказала, що першою помилкою української влади було те, що не зупинили зелених чоловічків у перші дні захоплення державних установ. Крим уже не повернемо. Західні партнери нас зрадять. Буде війна, але недовга. Після цього Україна заживе нормально.
На душі тяжко і тривожно. Невже нові смерті, невже мало ми набідувалися?
Євген ХОТИМЧУК
Comments: |