«Приходьте на весілля обов’язково у вишиванках»

Просили гостей волинські молодята

Світлана Цигульова із села Прилуцьке Ківерцівського району з дитинства закохана у вишивку. Тож коли у житті її доньки настала важлива подія – Маргарита зібралася під вінець, однозначно вирішили, що весілля буде в національних традиціях. Всім рідним повідомили, щоб не купували модних костюмів, а одягали вишиванки. Ох, довго ще люди говорили, що такої краси давно не бачили. У зазначений день до оселі Цигульових поспішали старі і малі у яскравому вишитому одязі.

У сім’ї Цигульових дітей Маргариту, Сергія та Ігоря виховували в українських традиціях. Тому вони з повагою ставляться до вишиванок. Одягають їх на випускний, екзамени, конференції, наради, тематичні вечори, у кіно й театр, а також на державні та релігійні свята. Їхня родина отримує призові місця на конкурсах вишитих робіт до Дня Незалежності. Тож закономірно, що для свого весілля донька Маргарита обрала національне вбрання.

– Змалку нас батьки виховували так, щоб у житті визначились і усвідомлювали, що ми українці, – каже Маргарита. – Тож коли з нареченим обрали день весілля, не виникло жодних вагань щодо тематики свята. У той час, коли інші молоді пари намагалися вразити гостей помпезністю та дорожнечею святкових напоїв та наїдків, довжиною шлейфа молодої, наймаючи дорогу російськомовну тамаду з дешевими жартами, ми обрали весілля у національному стилі. Про це було повідомлено гостям. Єдине, що від них вимагалося – це прийти у вишиваному вбранні. Багатьом з них це не завдало жодних труднощів, адже моя мама, захоплюючись вишиванням, лише за останні чотири роки подарувала понад 40 своїх виробів друзям та рідним.

У сукні, яку з любов’ю шила ненька, наречена вінчалася у церкві. Мама, донька та гості переконані, що вишите вбрання слугує не лише окрасою індивідуальності, а створює позитивний патріотичний настрій. Безумовно, той, хто одягає вишиванку, пишається тим, що він Українець! Можна уявити, скільки позитиву, радості випромінювало національне вбрання запрошених, що, звичайно, даруватиме благополуччя та щастя молодим. З 60 запрошених більшість прийшли на весілля у національному вбранні. Це неймовірна картина – дружки у вишитих сукнях, молоді свати у сорочках. Глянеш – аж серце співає! Наймолодшим гостем у яскравій вишиванці був десятирічний двоюрідний братик молодої Руслан, а найстаршим – 70-річна бабуся Ганна. І що найцікавіше, для шістнадцятьох запрошених сорочки чи сукні вишила мама нареченої Світлана Костянтинівна.

– Будучи малою, любила спостерігати за мамою. Як у її вмілих руках кольорові нитки перетворюються на дивовижні квіти, орнаменти на серветках, сорочках, сукнях, – розповідає жінка. – Саме вона привила мені любов до вишивання. Приблизно у десять років сама вирішила спробувати. Першою моєю роботою став візерунок на в’язаному светрі. Ним захоплювалися однокласники і вчителі. Це надихнуло переймати мамин досвід. Разом з нею вишили червоними маками штори, що прикрасили нашу вітальню. Це і стало першою моєю серйозною роботою. Нині у своєму доробку маю кілька десятків сорочок, суконь. У кожну вишиванку вкладаю частинку душі і серця, тому жодної не продала, усі роздаровую. Вважаю, що вишиванка – це оберіг і гарний подарунок до урочистої події.

Коли молоді розписувалися у луцькому рагсі, гості з інших весіль фотографували, знімали наших гостей. Навіть автівки зупинялися і виходили незнайомі люди, щоб помилуватися етнічним дійством. Усі захоплювалися такою ідеєю. Теж саме було у ресторані, де відзначали цю подію.

– Кожен повинен пам’ятати, що він українець, і берегти традиції прадідів, – переконана Світлана Костянтинівна. – Колись наші бабусі для нареченого вдягали найкращу вишиванку. Невже у ХХІ сторіччі ми не можемо цього зробити? Цей одяг створює особливу ауру. Гості ніби розчинилися в атмосфері щирого українського гуляння. Після весілля телефонували знайомі і дякували, що дали їм своєрідний урок патріотизму. Сусіди казали: «Такого гарного та незвичайного весілля давно не було». Це не так важко зробити, головне, щоб у серці та душі жила любов до України, а традиційний одяг лише додасть міцності почуттям.

Руслана ТАТАРИН,

Волинська область

Фото з сімейного альбому

 

 

 

• Нравится
•