Кролі – не лише делікатес
але й шубка для дружини
Костянтин Жабчик зі своїм вуханем
Здолбунівчанин Костянтин Жабчик розводить кролів уже багато років. Перше потомство придбав ще семирічним хлопчиком. Свого часу поголів’я тварин у його господарстві сягало аж сотні особин. Вирощуючи вухатих, господар не лише забезпечує родину делікатесним м’ясом, а й радує дружину хутряними шубками.
Нині Олексій Анатолійович з усмішкою пригадує, скільки часу йому доводилося збирати два карбованці, аби купити кроленят.
– Нас у мами було троє дітей. Батько помер, коли найменша сестра ще навіть не народилася, – розповідає свою історію. – Мама тримала у господарстві корову, свиней, птицю… Мені ж страшенно хотілося мати кроликів. Відкладаючи копійки, за кілька місяців назбирав два карбованці й пішов купувати тварин.
Незважаючи на малолітній вік, придбаних вуханів Костянтин Жабчик доглядав самостійно. Клопотів, каже, тварини не завдавали. Навпаки, радів, що має своє маленьке господарство.
– Ми з дружиною часто змінювали місце проживання. Переїжджаючи, господарство збували, проте кролів завжди возили із собою, – зізнається Костянтин Анатолійович. – Свого часу тримали аж сто особин, проте хвороби змусили зменшити поголів’я. Нині маємо лише 30 звірків породи серебряк та фланер (набирають до 10 кілограмів у вазі). Проте вони схильні до хвороб. Кролі люблять сухість і тепло. Надмірна волога шкідлива для них. Постійно стежу, аби клітки були чистими та захищеними від протягів. Рослини, багаті водою, підсушую, перш ніж згодувати тваринам. Кроленятам до двох-трьох місяців взагалі краще давати лише суху їжу. Від буряків та вареної картоплі у них здуття, внаслідок чого тварини можуть гинути. На 35-й день щеплюю потомство від хвороби міксоматозу. Небезпечним для кролів є й інфекційне захворювання кокцидіоз, яке уражує органи травлення та печінку. Захворівши на цю недугу, тварини перестають їсти. Хвороба лікується надзвичайно важко. Якщо маленького кролика ще можливо вилікувати за допомогою різних медичних препаратів, то дорослого – ні.
Аби тварини були забезпечені кормами на зимівлю, на приміській ділянці господар сіє для них 15 соток люцерни. У міському гідропарку скошує траву, звозячи сіно додому велосипедом.
– Від кролів насправді дуже багато користі, – переконує. – Це не тільки делікатесне м’ясо, гроші за шкірку, але й можливість порадувати дружину хутряною шубкою.
Марія МАРТИНЮК,
Рівненська область
Фото автора
| Comments: |
