Не дали звання «Мати-героїня»

бо доросла дочка повісилася

Ганна Панасюк із села Маяки Луцького району багатодітна мати. Овдовівши молодою, мусила самотужки піднімати п’ятьох дітей. Всіх вивчила, виховала, одружила. Коли ж подала, як і всі інші багатодітні жінки із села, документи на присвоєння їй почесного звання України «Мати-героїня» – виявилася чи не єдиною, яка так нічого і не дочекалася.

Ганна Гаврилівна народилася у 1939 році в Камінь-Каширському районі – у селі Грива, якого тепер вже й на карті немає. З чоловіком Дмитром ходили в один клас, укупочці росли, а потім і одружилися. Жити вирішили в Маяках, куди Ганна їздила працювати «на сезон» останні два роки. Спочатку купили маленьку хатинку, потім побудували поряд нову. Але у ній Ганна Гаврилівна з чоловіком прожила лише сім років. Її Дмитро помер раптово: обгортав картоплю, увечері привів коня у двір і… впав замертво. Серце зупинилося. Не дожив двох місяців до 46-річчя. Залишилася бідна вдова з п’ятьма малими дітками на руках: найстарша дочка ходила у п’ятий клас, а найменшому синові було лише три роки.

– Я їх однісінька тягнула на своїх плечах, ні в які інтернати не віддавала, – згадує Ганна Гаврилівна. – Страшно змучилася та набідувалася. А поміч була лише така: по 20 рублів за дитину – це сотня. Усе життя робила на фермі: і свинаркою, і дояркою, і телятницею. А ночами сиділа і шила, щоб мої діти одягалися не гірше за інших. Легше стало лише тоді, як вони виросли та стали свої сім’ї заводити.

Але біда, як кажуть, не ходить поодинці. Ганні Панасюк довелося пережити страшні часи і аж двічі нести на плечах найважчий у світі вантаж – труни зі своїми дітьми. Спочатку захворів і помер син Сергій – йому не було ще й 35 років. Через два роки їй довелося ховати й 34-річну дочку. Надія жила із сім’єю в Боголюбах, працювала у лікарні. Але через проблеми особистого характеру мала депресію. Лікувалася, але так і не змогла перемогти цю підступну хворобу. Жінка покінчила життя самогубством. Саме цей суїцид дорослої дочки, судячи з усього, й «інкримінують» бідній матері, позбавляючи її почесного звання «Мати-героїня».

– Так обідно, вам не розказати, – ледь не плаче Ганна Гаврилівна. – Ми ще у 2012 році зібрали усі документи, подали в сільську раду. Вже, чую, інші жінки нагородами хваляться, а я ще чекаю. Коли ж стала допитуватися, сказали, що нічого не отримаю, бо моя дитина наклала на себе руки. Але ж вона це зробила у 34 роки! Якби ж то у п’ять чи десять років моє дитя вмерло, то я б ще зрозуміла – винна, бо як матір недодивилася. А це ж що? Дочка вже була самостійною, сама мати. Всі мої діти отримали освіту, працьовиті, не грабували, в тюрмах не сиділи. Мені крепко обідно, що всім дали, а з мене дурну зробили на все село. Ні у кого такого чуда нема…

Спеціалісти, які опрацьовують нагородні матеріали у Волинській облдержадміністрації (а справа проходить шлях від сільської ради до Адміністрації Президента) повідомили, що документи на ім’я Ганни Панасюк до них не надходили. Вони зупинилися на початковому етапі – у Маяківській сільській раді. І як свідчить практика, справи, де фігурує суїцид – у будь-якому випадку повертаються із Києва без позитивного результату. Як і ті, де діти зловживають алкоголем, байдикують, мають характеристику неблагонадійних або були засуджені. «Матір’ю-героїнею», мовляв, можна стати лише у тому випадку, якщо жінка демонструвала протягом життя «материнську самовідданість», мала зразкову сім’ю і виховала порядних, роботящих і чесних дітей.

І якщо на початку впровадження закону у 2004 році багатодітним жінкам було легше і простіше отримати почесну нагороду, то тепер справи вивчають ледь не під лупою, а отже, відмовляють через будь-які дрібниці. Положення про присвоєння звання прописане так, що автоматично робить багатодітну матір винною у всіх проступках, невдачах і навіть передчасних смертях своїх дорослих дітей. 40-річний син був умовно засуджений – відмова, 35-літній помер у стані алкогольного сп’яніння – відмова, наклала на себе руки – відмова. Чесно кажучи, іноді доходить до смішного: відомі випадки, коли багатодітна мати не отримувала нагороду тільки тому, що одна з її дорослих дочок народила дитину, будучи неодруженою! Такими темпами скоро й проступки та погані звички правнуків бабці приписуватимуть у «неналежне виховання»…

Здається, у час своєї передвиборчої кампанії принаймні кілька теперішніх народних обранців з Волині піднімали це болюче питання. Вони били себе в груди і казали, що після їхнього обрання негайно внесуть зміни у це недолуге положення щодо багатодітних матерів. Але віз і нині там…

Мирослава КОСЬМІНА,

Волинська область

Фото автора

 

• Нравится
•