На Чернечій горі

На Чернечій горі

Спочиває Тарас –

Наш великий письменник і батько,

А назвав його так

Котляревський Іван.

Його слава ніколи не згасне.

Тихо води несе свої річка Дніпро,

А дівчата виспівують пісню:

«Як в дяка ти учивсь,

Як ягнята ти пас,

Як сльозами гіркими вмивався.

Як старенький кобзар

Тобі пісню співав

І з Оксаною ти зустрічався.

Гідно вистояв ти

Те прокляте життя,

Що тепер воно вже на папері.

Спи спокійно, Тарас,

Ми здійснили наказ –

«Заповіт» твій тепер уже в слові.

І бандура жива,

В ній струни ще є,

Бо і пісня твоя не вмирає.

І «Кобзар» твій живий,

Він для нас є святий,

І народи його всі читають».

Ірина Кулинич,

м. Сокаль,

Львівська область

• Нравится
•