28-літнього члена організації «Молодіжний націоналістичний конгрес» Івана Кізюка з Тернополя схопили, коли він з братом і батьком йшли вулицею неподалік урядового кварталу. Двоє чоловіків у формі без пояснень попросили Івана пройти з ними. Він став пручатися, тоді йому заламали руки і повели за кордон із силовиків на перехресті вулиць Інститутської та Шовковичної. Родичів затриманого відтіснили невідомі, які були разом з «правоохоронцями».
За беркутівським кордоном з Івана зняли щитки, шолом, рукавиці. У гаманці «правоохоронець» натрапив на перепустку «Штабу національного спротиву» з поміткою 14-ї сотні загону самооборони майдану. «14 сотня – це ж найбезбашенніші! Вони найперші на Грушевського були!» – обговорювали між собою.
– Мене завели у куток між будинками, наказали повернутись обличчям до стіни і почали бити, – розповів Кізюк. – Я падав, мене піднімали і продовжували бити зі словами: «Це тобі за наших хлопців, яких ти підпалював коктейлями Молотова!» Запитували, чи я з правого сектора і скільки мені платять».
У спеціальному автобусі для затриманих, що стоїть біля Кабміну, Івана протримали майже дві години, а потім відвези у Святошинський РВВС. За якийсь час з’явився чоловік у цивільному з пістолетом у руках.
– Він почав кричати, бити, – продовжує Кізюк. – Запитував, хто мій командир і в якому лісі мене закопати. Підставляв пістолет до голови, шиї, змушував відкривати рот, запихав туди дуло пістолета.
Решту доби Іван провів у СІЗО в компанії одеського професійного злодія.
Наступного дня відбулося судове засідання, на якому тернополянину оголосили запобіжний засіб – особисте зобов’язання. Іван не має права пересуватися поза межами рідного міста без дозволу слідчого, повинен з’являтися на зустрічі з представниками силових органів. Попри все, активіст не втрачає оптимізму. Головне – залишився живий.
Світлана Клос,
м. Тернопіль
Comments: |