Закон про амністію у версії регіонала прирівнює владу до піратів – правники
Верховна Рада України ухвалила за основу і в цілому законопроект регіонала Юрія Мірошниченка щодо амністії учасників акцій протесту. За відповідне рішення віддали голоси 232 народних депутати – регіонали, КПУ та частини позафракційних. Опозиціонери за цей закон не голосували, натомість були готові підтримувати або свій проект, або проект позафракційного депутата Деревянка. Останні два документи передбачали звільнення усіх затриманих учасників акцій протесту без будь-яких умов. Підтримати такий варіант готові були й 52 регіонала. Аби не допустити цього до ВР приїхав Президент Віктор Янукович, який за закритими дверима, змусив свою фракцію голосувати за проект Мірошниченка. Глава держави пригрозив розпуском парламенту.
Закон вводиться в дію лише з дня появи на сайті Генпрокуратури інформації про звільнення протестувальниками всіх адмінбудівель і розблокування вулиці Грушевського. Також повинні бути розблоковані інші вулиці, площі, провулки, бульвари в Києві та інших містах – крім тих, на яких відбуваються «мирні акції». Протестувальники мають виконати ці умови протягом 15 днів з набуття законом чинності. Після закінчення цього терміну закон втрачає дію. Опозиція одразу ж заявила, що Майдан не виконуватиме цих умов. Проголосований документ уже встигли охрестити законом про заручників.
Заяву зробила Українська Гельсинська спілка з прав людини.
«Фактично, цим законом Верховна Рада ставить українську державу в один ряд із піратами та терористами, що використовують інститут заручників як інструмент впливу на ситуацію.
Цей закон визнає, що кожен, хто був затриманий під час останніх протестів, знаходиться під вартою лише для того, щоб змусити інших невизначених осіб, вчинити дії, передбачені цим законом (звільнення доріг та будівель тощо). Таким чином, законодавець і держава в цілому вчиняють дії, що становлять склад злочину, передбаченого статтею 147 Кримінального кодексу України:
1. Захоплення або тримання особи як заручника з метою спонукання родичів затриманого, державної або іншої установи, підприємства чи організації, фізичної або службової особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника - карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
2. Ті самі дії, якщо вони були вчинені щодо неповнолітнього або організованою групою, або були поєднані з погрозою знищення людей, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від семи до п’ятнадцяти років.
І цей злочин відбувається організовано, з використанням правоохоронної системи країни», - апелюють правники до національного законодавства.
«Міжнародне та національне право чітко визначає загальновизнаний принцип індивідуальної відповідальності, згідно з яким особа може відповідати лише за власні дії. Колективна відповідальність заборонена. Цей же закон фактично встановлює колективну відповідальність, оскільки звільнення одних осіб поставлено в залежність від дій чи бездіяльності інших осіб.
Ми переконані, що прийнятий з порушеннями процедури закон, що передбачає шантаж, захоплення та утримання заручників, не тільки не призведе до мирного розв’язання кризи, але лише її загострить.
Ми ще раз підкреслюємо, що саме незаконні дії влади з масового обмеження свободи мирних зібрань, незаконні затримання, катування та жорстоке поводження із затриманими, непропорційне застосування сили та неймовірна жорстокість правоохоронних органів стали причиною ескалації насильства та вимушеного зайняття протестуючими окремих адміністративних будівель. Прийняття цього закону веде до подальшого зростання конфлікту й відповідальність за це повністю лягає на президента та парламент.
Ми переконанні, що звільнення усіх без винятку затриманих під час протестів без жодних умов, заборона працівникам міліції затримувати протестувальників у медичних закладах, мораторій на застосування насильства з боку працівників міліції та протестувальників, а також захист протестувальників від агресивних супротивників, котрих називають «тітушками», є передумовами переговорів для прийняття подальших рішень з врегулювання суспільно-політичної кризи», - резюмують в Українській Гельсинській спілці.
| Comments: |
